Коли на Донбасі не буде російської армії?
Про це пише на порталі НВ Сергій Таран, політолог. Передає видання «Главное».
Основна проблема у відносинах між Україною та Росією – війна на Сході.
І Борис Гризлов, який напередодні завітав до Києва, - особа, яка несе відповідальність у Росії за конфлікти. Щоправда, призначили його не тоді, коли потрібно проводити бойові дії, а коли варто приборкати той конфлікт, який вже є.
Здається, каже політолог, що Путін справді дотримується стратегії на примирення, але паралельно з цим він хоче створити видимість цього примирення, він готовий до компромісу з питання окупованих територій. Саме візит Гризлова з цим пов'язаний, це буде демонстрацією цієї готовності для всього світу.
Політолог Сергій Таран також певен, що РФ не піде з окупованих земель, не висунувши перед цим свої умови, які будуть неприйнятні для української держави ( вибори на території, що захоплені, особливий статус, визнання ватажків бойовиків відразу після виборів тощо). Українці на це не погодяться ні в якому разі.
Для послаблення санкцій, Росія має вимушеність показувати те, що вона готова до компромісу. Україна, у свою чергу, також має продемонструвати, що в неї є готовність до виконання Мінських угод, не дивлячись на ті порушення, які постійно робить РФ.
І це призначення Гризлова – тільки показове, адже уявити, що РФ буде згодна вивести своїх людей з окупованих земель, і з Криму, до речі, теж, просто неможливо: це буде матися на увазі крах режиму.
З іншого боку, якщо Росія не буде вдавати дурня, що готова поступитися, це буде означати про пролонгацію санкцій. Всі уже давно знають, що санкції ніхто не збирається пом’якшувати, а відповідальність за виконання Мінських угод кладеться у першу чергу на РФ.
Більше того, вартість нафти уже ніколи не буде високою, а її реалізація – це основне джерело російських доходів. Тому вдавана готовність до компромісу – остання можливість для Росії уникнути катастрофи.
На думку експерта, Гризлов і російська делегація буде активно обговорювати всі питання, показувати готовність домовлятися, але війська звідти не підуть. Якщо вони підуть, то відбудеться це одночасно з уходом Путіна з Кремля, не раніше.
Зараз Україні треба зберігати крайню обережність. Наша країна воює не з громадянами на окупованих територіях, а з путінською Росією, і треба зробити усе можливе, щоб РФ ослабити. Значить, санкції повинні продовжувати діяти, а це можливо за умови, що Росія продовжить порушувати Мінські угоди. Тому наша стратегія повинна полягати в тому, щоб показати світу порушення з боку Росії. Тоді РФ слабшатиме, і Україна отримає надію на мир.
Варіанти, які в якості "миру" пропонує Путін, не можуть бути прийняті Україною, оскільки вони не послабляють Росію і не дадуть упевненості в тому, що ми станемо сильніші. Нам зараз треба не так узяти під контроль окуповані території, як змусити Росію звідти піти, але спочатку треба ослабити її настільки, щоб вона не могла більше нам погрожувати, а українську армію посилити, щоб ціна агресії для РФ стала занадто високою. Тільки тоді можна йти і домовлятися про контроль над окупованими територіями. З нашого боку гра має бути дуже обережною.