«У цілому на життя вистачає». Соціологи оцінили заможність студентів

Четвер, 2 червня 2016, 08:51
Підводячи підсумки дослідження, експерти припустили, що точні дані заважає отримати некоректна оцінка респондентами матеріального становища їх родин.
«У цілому на життя вистачає». Соціологи оцінили заможність студентів

У загальних рисах, студенти переважно вважають свої родини «середнього достатку», вони особисто найчастіше не сплачують за житло або комунальні послуги, мало витрачають на їжу, а на розваги — до 20% доходів.

Експерти порівняли дані опитувань про материальне становище, проведених серед молоді та тих, хто навчається у ВНЗ. При цьому питання було засноване не на кількісних показниках (дохід родини), а на оцінці самим студентом, з варіантами «ледве зводимо кінці з кінцями»,«вистачає на харчування та придбання необхідних недорогих речей» тощо, аж до «ми можемо дозволити собі практично все, що захочемо.

«Можлива причина розбіжності полягає в тому, що вища освіта лишається більш доступною для дітей із багатших родин. Це пов’язано як напряму з грошима (можливістю оплатити контрактне навчання, у випадку невступу на бюджет), так і з відмінностями у соціальному та культурному капіталі, через які діти з бідніших родин мають менше стимулів краще навчатись, нижчі очікування щодо майбутньої роботи, менше можливостей доповнити шкільне навчання книжками чи репетиторами. Численні дослідження показали залежність освітніх досягнень від соціально-економічного статусу», — зазначають дослідники.

З метою отримання більш надійних статистичних результатів, соціологи об’єднали дві групи бідніших студентів (тих, кому «ледве вистачає на життя» та «вистачає на харчування»), а також дві групи багатших студентів («живемо забезпечено» та «можемо дозволити практично все»). Таким чином, об’єднана група «незаможні» містить 12% опитаних студентів, «середнього статку» — як і раніше, 48%, і «забезпечені» становлять 34%.

Доходи та фінансові можливості є визначальними чинниками у багатьох сферах життя. Приміром, серед забезпечених студентів 60% займались додатковою підготовкою до ЗНО з кількох предметів, а серед незаможних — 39%. Різниця між багатими і бідними студентами починається ще до університету та ЗНО, оскільки серед багатших студентів суттєво вища частка тих, у кого в атестаті були переважно оцінки 10-12 балів (59% відмінників серед забезпечених, 50% — серед «середняків» та 43% серед незаможних). Заздалегідь кращі умови для багатших дітей призводять до того, що бюджетні місця займають також значною мірою студенти з небідних родин: частка багатих на бюджеті ненабагато менша, ніж серед вибірки загалом (32% бюджетників із багатих родин).

«Підсумовуючи, можемо стверджувати, що матеріальне становище родини впливає на шанси займатись додатковою підготовкою до ЗНО, отримувати кращі оцінки і зрештою вступити в університет (зокрема, даючи можливість оплатити контрактне навчання у випадку невступу на бюджет). Розшарування за матеріальним становищем проявляється і у витратах студентів на житло, їжу, розваги тощо», — пишуть дослідники.

Опитування студентів ВНЗ проводилося компанією GfK Ukraine у період з 15 лютого по 6 березня 2016 року на замовлення Аналітичного центру CEDOS в рамках проекту «Ініціативи з розвитку українських аналітичних центрів» Міжнародного фонду «Відродження» (IRF) у співпраці з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF), за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні (SIDA). Вибірка дослідження: 831 студент денної форми ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Похибка не перевищує 3,5% при довірчому інтервалі 95%.

Метою опитування було дослідити соціально-економічне становище студентів, зокрема питання репетиторства, матеріального забезпечення, мотивації студентів, обставин вибору ВНЗ та спеціальності, працевлаштування студентів тощо.

comments powered by HyperComments