Чи чекати на повну українізацію: детальніше про мовні законопроекти

Середа, 25 січня 2017, 06:39
У Верховній Раді зареєстровані три законопроекти про мову, відповідно до яких у телевізійних та радійних ефірах, пресі, книговиданні, кінематографі та рекламі використовуватиметься лише державна мова.
Чи чекати на повну українізацію: детальніше про мовні законопроекти

 Про це повідомляє "Детектор медіа". 

19 січня у Верховній Раді було зареєстровано одразу два законопроекти про державну мову ще один законопроект з цього ж питання був зареєстрований місяць тому - 19 грудня.

Перший з них, № 5556, «Про мови в Україні» зареєстрували Ярослав Лесюк, Ігор Васюник, Оксана Юринець та інші.

Відповідно до нього: 

Телеканали й радіостанції, незалежно від форми власності, повинні здійснювати загальнонаціональне мовлення українською мовою. У разі використання учасниками під час ефіру іншої мови, слід забезпечувати синхронний переклад українською мовою.

Державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. 

Щодо приватної преси — щонайменше дві третини накладу повинні видаватися українською мовою

Інформаційні агентства повинні поширювати інформацію українською мовою та, за потреби, англійською або іншою іноземною мовою.

Рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- та візуальної продукції повинні виконуватися українською мовою.

Відповідно до другого законопроекту, № 5669, «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні», який зареєстрували народні депутати Михайло Головко, Марія Матіос, Андрій Іллєнко, Олег Осуховський, Микола Княжицький, Олександр Марченко і Юрій Левченко:

Загальнонаціональні телеканали й радіостанції будь-якої форми власності повинні мовити українською мовою 100 % ефірного часу.

Державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. 

Приватна преса повинна видаватися українською мовою. Можливе видання приватної преси українською та іноземною мовою, за умови, що наклад іноземною мовою не перевищує 15 % загального накладу друкованого ЗМІ. 

Інформаційні агентства можуть поширювати свою продукцію українською мовою, мовою нацменшини, регіональною (міноритарною) мовою.

Передбачена державна підтримка книговидання і книгорозповсюдження українською мовою: закупівлі коштом держбюджету виключно книжкової продукції українською мовою, задекларовано сприятливий податковий режим для книговидання і книгорозповсюдження українською мовою та регіональними мовами корінних народів.

За порушення порядку застосування української мови телерадіоорганізаціями та друкованими ЗМІ передбачено штраф від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне протягом року порушення — штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів для громадян і від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів для посадових осіб і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до законопроекту № 5670 «Про державну мову», який  зареєстрували Ірина Подоляк, Ганна Гопко, Леонід Ємець, Оксана Юринець, Оксана Сироїд та інші:

Усі телеканали і радіостанції, незалежно від форми власності та способу розповсюдження телерадіопрограм і передач, повинні мовити державною мовою. Усі іншомовні телерадіопрограми, передачі та аудіовізуальні твори повинні озвучуватися або дублюватися державною мовою, окрім пісень із візуальним супроводом або без нього. 

Телеканали і радіостанції можуть мовити іншими мовами з метою задоволення потреб нацменшин, іноземної аудиторії чи з освітньою метою. При цьому тривалість іншомовних телерадіопрограм і передач не може перевищувати 10 % часу добового мовлення, для регіональних і місцевих — 20 %, для державного іномовлення — 60 %.

Преса повинна видаватися державною мовою. Можливе видання двох чи більше мовних версій, одна з яких — державною мовою. При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами мають бути такими ж, як у версії державною мовою, а наклад української мовної версії має становити не менше 50 % сукупного накладу всіх мовних версій. 

Інформаційні агентства мають поширювати свою продукцію державною та іншими мовами.

Інтернет-представництва (сайти та сторінки в соцмережах) засобів масової інформації (а також і органів влади, комунальних підприємств, установ і організацій, а також приватних підприємств, які реалізують товари й послуги в Україні) повинні виконуватися державною мовою. 

Держава може обмежувати ввезення в Україну книжкових видань іншими мовами. У кожній книгарні книжки державною мовою мають становити не менше половини від загальної кількості найменувань, окрім книгарень, які розповсюджують виключно книги офіційними мовами ЄС.

Фільми (в тому числі серіали, анімаційні та документальні фільми), вироблені суб’єктами кінематографії України, повинні розповсюджуватися та демонструватися зі звукорядом українською мовою. Репліки іншими мовами мають бути озвучені чи субтитровані українською мовою. А тривалість субтитрованих реплік не може перевищувати 15 % сумарної тривалості всіх реплік у фільмі.

Мовою реклами в Україні є державна мова. Використання мов у рекламі представниками нацменшен має регулюватися законом «Про національні меншини».

За порушення вимог закону щодо мови у сфері кінематографа, книговидання, реклами передбачено штраф на посадових осіб від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За порушення вимог закону щодо мови друкованих ЗМІ — штраф на посадових осіб від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів. За повторне протягом року порушення — штраф на посадових осіб від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів із позбавленням права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю.

За порушення телеканалами і радіостанціями закону «Про державну мову» передбачено штраф у розмірі 10 % ліцензійного збору без застосування до мовника попередньої санкції «оголошення попередження».

comments powered by HyperComments