Площа Звільнення для Майдану Свободи: Що насправді відбувається в Єгипті?

Вівторок, 1 лютого 2011, 22:01
Центральний майдан Каїру називається не менш символічно, ніж харківський, - Площа Звільнення (арабською - Мідан ат-Тахрір). Саме там збираються сьогодні сотні тисяч людей. Народні заворушення в Єгипті коментують експерти української неурядової організації Центр близькосхідних досліджень
Площа Звільнення для Майдану Свободи: Що насправді відбувається в Єгипті?

Перше питання - чи правда що заворушення в Єгипті організувала Москва чи Вашингтон?

Ні. Ці твердження є хибними. Ніхто не зміг би організувати в країні з потужними спецслужбами і поліцією подібних заворушень. Система прогнила з середини.

Крім того, жоден з великих гравців не був зацікавлений у дестабілізації Єгипту, який замає безперечно ключове місце в архітектурі безпеки Близького Сходу. Сполучені Штати щорічно надавали значну фінансову допомогу єгипетському секторові безпеки, що прямо несумісно зі спробами розхитати стабільність країни. Москва вже дуже давно позбавлена вагомих важелів впливу на ситуацію в цій країні.

Що стало справжньою причиною масових протестів?

Безпосереднім тригером протестів стали безперечно успішні результати протестів у Тунісі. Тобто мав місце демонстраційний ефект. Але у ширшому контексті мова йде безперечно про втрату легітимності. Диктатура як відомо може бути цілком легітимною, якщо вона задовольняє базові інтереси більшості населення, але з часом в очах людей така легітимність може бути підірвана. Ми як раз і є свідками цього драматичного процесу.

Наскільки відповідає дійсності твердження Януковича про те, що протести викликані зростом цін на продукти харчування?

Ні, це теж хибне твердження. Йдеться про горизонт можливостей для активних прошарків суспільства і соціальне розшарування. Протести викликані масовим усвідомленням факту того, що соціальні ліфти не працюють, і шансів змінити свій соціальний статус практично не має. Потужний вплив на цьому фоні справляє демонстрація розкоші і надприбутків правлячої групи.

Яка реально кількість людей протестує? В новинах подаються різні цифри - від десятків до сотень тисяч.

До сьогоднішнього дня протести в Єгипті поступалися подіям Помаранчевої революції. На вулиці виходило десятки, але не сотні тисяч чоловік. З самого початку сили безпеки гарантували Мубараку що втримають ситуацію під контролем, якщо кількість протестувальників не перевищить 70 тисяч осіб. Очевидно, сьогоднішній день став вирішальним - кількість протестувальників значно зросла, їх чисельність важко оцінити але зрозуміло що це вже сотні тисяч людей і можливо до мільйона.

Які прогнози по розвитку ситуації? Чи доможуться демонстранти головної своєї мети - відставки Мубарака?

Якщо коротко - Мубарак швидше за все піде, а режим в модифікованому вигляді залишиться.

Військова еліта, до якої належить не тільки командування армії, але й керівництво спецслужб шукає варіант виходу з кризи. Військовим належить виняткова роль в політичній структурі Єгипту. Останні заяви Генерального секретаря ліги арабських країн Амр Муси, та новопризначеного віце-президента країни Омара Сулеймана свідчать про те, що новий елітний компроміс вже практично досягнутий.

Фактична влада в особі того ж Омара Сулеймана застосовує цікаву пропагандистську тактику, заявляючи на словах про легітимність вимог протестуючих, транслюючи месиджи про єдність армії та народу, одночасно безкомпромісно відкидаючи можливість участі в будь-якому форматі партійних структур. Більше того, армійська пропаганда прямо лестить найчисельнішій групі протестантів - а саме молоді.

Чи є паралелі між Україною та Єгиптом? Чи можливий єгипетський сценарій у нас?

Навіть якби єгипетського сценариста запросили до нас, то серед діючих осіб Мубарака не було б від початку. Але паралелей звичайно достатньо, як і суттєвих відмінностей. Читачів сайту Майдан можна привітати з тим, що серед гасел єгипетської революції ми бачили твердження що це є молодіжна мережева, а не партійна революція :))) Принципово, що величезна соціальна дистанція і не працюючі соціальні ліфти викликають значну соціальну напругу, яка за відсутності працюючих демократичних інститутів і знищеному під одну партію або лідера політичному полі призводить до соціального вибуху. В Єгипті правлячі групи сподівалися, що зможуть обдурити ці закономірності і, в результаті, жорстоко прорахувалися.
 

comments powered by HyperComments