Конференція захисників тварин «Євровбивство-2012» у Варшаві: Українська влада прагне європейських грошей, проте чинить за азіатськими правилами.

Те, що члени української делегації розповідали в конференційному залі, мало кого могло залишити байдужим. У великих містах (таких, як Донецьк, Харків, Херсон), собак ловлять сітями й забивають залізними палицями або розстрілюють упритул на очах перехожих.

Учасники показували драстичні знімки й відеозаписи, на яких представлено мертвих тварин або тварин, котрі конають в агонії. На одному з фільмів ми бачимо жінку, яка шукає свого собаку на звалищі, котре влаштувала служба відлову бездомних тварин: жінка перевертає один собачий труп за іншим, аж раптом чуємо скавчання цуценяти, що, очевидно, було кинуте сюди разом із мертвою матір’ю.

Голос доповідача: Отрута доступна всім і всюди, існують фірми, які займаються дистрибуцією отрути. Отруту видають двірникам, ніби на отруєння щурів. Служби, що займаються відловом тварин, закуповують цю отруту у величезних упаковках. Отруєні пси вмирають довго і в страшних муках. Практично в усіх регіонах України до ліквідації бездомних псів використовується курароподібна отрута диктилін, офіційно заборонена як засіб евтаназії.

Доповідачі розповідали про – цитую – «розгул зоофашизму» у Миколаєві, Херсоні та інших містах Україну. В Лисичанську отруєних собак ще живими спалюють у пересувних крематоріях. У Донецьку шкуродери втягують у вбивство дітей: заїжджають на подвір’я і роздають дітям шприци з диктиліном або денатуратним спиртом, пропонуючи за невелике винагородження зробити укол бездомному собаці, котрий довіряє дітям. Після такого уколу дитина спостерігає, як протягом 15-20 хвилин пес помирає у страшних муках. Чи ці методи сприяють нормальному розвитку дитячої психіки, чи не впливають вони негативно на моральний стан суспільства в цілому? З такими риторичними запитаннями українські доповідачі звертались до учасників конференції з польської сторони.

У перерві члени української делегації фотографувались для преси, тримаючи плакат «Ні для ЄВРО у країні варварів! Не такою ціною!»

А ми говорили з присутнім на конференції керівником варшавського Екологічного патруля Пьотром Мостовським.

Те, що ви тут побачили й почули, чи все це відрізняється від польських практик?

Пьотр Мостовський: Небо і земля. Не знаю, які є юридичні підстави в Україні, натомість у Польщі маємо законодавство, котре дає можливість карати випадки порушення прав тварини. В нас є закон про охорону тварин, є закон про збереження чистоти й порядку, про охорону довкілля...Ми оглянули кілька фільмів і фотодокументи з України – це виглядає макабрично, це просто шокує... Ми у Варшаві маємо гроші на утримання притулку для бездомних тварин, на кастрацію й стерилізацію, а тварин ловимо за допомогою спеціальних інструментів, які не ранять, не завдають ніякої шкоди тваринам.

Чи присипляють у вас бездомних тварин з метою регулювання їх чисельності?

Пьотр Мостовський: Ні, ми не мали таких випадків. Якщо навіть ми є свідками негуманного трактування тварин, на приклад у спеку бачимо тварину, замкнену в машині, то приймаємо рішення про розбиття вікон. Дістаємо з машини собаку чи кота, щоб вони не задихнулись. А евтаназії ми не застосовуємо – немає такої потреби. Бездомні тварини утримуються в спеціальних притулках, частину їх роздаємо людям, і тут діють програми пропаганди й заохочення, частина тварин потряпляє в зоопарки.

По закінченні конференції Пьотр Мостовський запросив українських захисників тварин на двір, де показував можливості патрульної машини еко-служби й ділився досвідом у організації Екологічної служби. Його розповідь викликала справжній подив, ось хоч би коли йшлося про механізм реєстрації та чіпування тварин.

 А підсумувати ситуацію з комунальною опікою над бездомними тваринами ми попросили Олену Миколаївну Ратникову-фон Зассе – віце-президента Асоціації зоозахисних організацій України.

 Олена Миколаївна Ратникова-фон Зассе: В декількох містах України вже прийнято й затверджено локальні програми гуманного регулювання чисельності безпритульних тварин, які включають будівництво притулків, масову стерилізацію безпритульних тварин і випуск їх на місце вилову, але, на превеликий жаль, все це не виконується. Ті гроші, які виділяються на ці програми, у найцинічніший спосіб розкрадаються.

Чиновники розкрадають гроші, а що відбувається з тваринами?

 Олена Миколаївна Ратникова-фон Зассе: Це величезний кривавий бізнес. В Харкові виділено за 2 роки більше мільйона доларів. Але ці гроші розкрадаються, а тварин просто вбивають. Ба більше, створюються комунальні підприємства, які це виправдовують, які розповідають людям, що безпритульні тварини на вулицях страждають, і для того, щоб ці страждання зупинити, не треба будувати притулки, а треба попросту їх «гуманно знищити».

 Про деталі прийнятих у рамках підготовки до ЄВРО-2012 програм розповідає Тетяна Волошина, голова Одеського товариства захисту тварин.

Тетяна Волошина: Це програма, яка пропонує виловлення тварин, стерилізацію і повернення неагресивних на старі місця. А в реальності – ось ми показували Ветеринарну академію в Харкові, де тварин не годують і не поять. Їх не треба навіть убивати. Вони самі помруть з голодної смерті. Хотілось би звернутись до керівництва Харкова: ці гроші можна спрямувати на нормальне вирішення проблеми. Можна створити притулки на період ЄВРО-2012, умістити туди максимальну кількість тварин. Якихось тварин вивезти поза місто. Проблему вирішити можна, треба лише хотіти її вирішити.

Представники зоозахисних організацій уже звернулись до президента Віктора Януковича по допомогу у вирішенні проблем із захистом бездомних тварин, що особливо гостро постали в зв’язку з наближенням ЄВРО-2012. Чи почує він їхні голоси? Про це ми дізнаємось протягом найближчих декількох тижнів.