Для християн настав Великий вівторок
«Ніч на вівторок Ісус Христос провів також у Віфанії, і у вівторок вранці знову прийшов у храм Єрусалимський і багато навчав у храмі і поза храмом», — цитує Євангеліє від Матвія іерєй Української православної церкви (КП) Ігор Маяк. Первосвященики і старійшини розуміли, на кого звернуті притчі Спасителя, намагалися його схопити та вбити. Проте відкрито це робити не могли, бо боялися реакції народу.
«З Євангельських настанов, виголошених Ісусом Христом у вівторок, Церква обрала для повчання віруючих в цей день притчу про десять дів, як особливо відповідну часу Великої седмиці: «Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч женихові. 2 П’ять з них були мудрі, а п’ять — нерозумні. 3 Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи. 4 Мудрі ж взяли оливи в посудинах разом із світильниками своїми. 5 А оскільки жених забарився, то всі задрімали і поснули. 6 Опівночі ж почувся крик: ось жених іде, виходьте назустріч йому. 7 Тоді встали всі діви та й приготували світильники свої. 8 Нерозумні ж сказали мудрим: дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть. 9 А мудрі відповіли, кажучи: а як і нам, і вам не стане? Ідіть краще до продавців та й купіть собі. 10 Коли ж пішли вони купувати, прийшов жених, і ті, які були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися. 11 Пізніше прийшли й інші діви і говорять: Господи! Господи! Відчини нам. 12 Він же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам: не знаю вас. 13 Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде» (Мф. 25.1-13)», — пише іерєй УПЦ КП.
Ранкова церковна служба є нагадуванням про злобу первосвящеників і старійшин юдейських. «Рада фарисеїв прийняла, щоб підловити Його на слові, щоб видати Його начальникам і старійшинам (Лк. 20, 20), не усвідомлюючи при своєму духовному засліпленні, що над ними здійсняться слова пророка: і впадуть в яму, що її зробили», — продовжує Ігор Маяк.
Під час Літургії у Великий вівторок Церква продовжує благовістити проповідь, розпочату в літургійному Євангелії Великого Понеділка. «Про день же і годину другого пришестя Христового і кінця віку ніхто ж не знає тільки Отець Мій один, говорить Господь. Перебіг звичайних справ не припиниться. Пильнуйте, бо не знаєте в який час Господь ваш прийде. Блаженний раб, його ж прийшовши господар його, знайде несплячим! Свою бесіду про дні запустіння Єрусалиму і смерть світу Господь завершує притчами про десять дів і про ввірені нам від Бога таланти, у вживанні яких Господь колись зажадає від нас звіту, повчаючи цими притчами невпинної духовної бадьорості для постійного виконання волі Божої і для постійних очікувань несподіваного славного пришестя Господа на суд, вживання дарованих нам від Бога сил для слави Його і блага ближніх. Згадавши в притчах про останнє своє пришестя на загальний суд, Господь наперед звіщає і про те, що Він виголосить цей Страшний суд над світом. Закінчивши всі слова Свої, Господь оголошує учням: ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський виданий буде на розп’яття (Мф. 24, 36-26, 2)», — пише Ігор Маяк.
