У Велику п’ятницю пригадують голгофські страждання Христа

П'ятниця, 29 квітня 2016, 10:34
Страсний тиждень — час для спогадів про хресні страждання Спасителя. Кожен з семи днів православні називають святим і великим.
У Велику п’ятницю пригадують голгофські страждання Христа

«Єдинородний Син Божий прийняв на Себе тягар гріхів усього людського роду і перетерпів за них страшні страждання. Нема страждань, що є на­слідком гріха, яких не перетерпів би наш Спаситель. Господь зазнав страшенної душевної муки, коли на Його чисту безгрішну душу навалились усім своїм тягарем гріхи всіх людей, які жили раніше, живуть тепер і які будуть жити до кінця світу. Спаситель наш, подібно до найбільшого грішника, падає Своїм обличчям на землю. Крім душевних страждань, Він перетерпів і всі катування тіла: образи й обпльовування, терновий вінець і бичування, повільну, ганебну і болісну смерть на хресті», — пише на своїй фейсбук-сторінці іерєй Української православної церкви Київського патріархату Ігор Маяк. Додаючи, що не менш уразливими для Христа були зрада Іуди, зречення Петра, втеча решти учныв, ридання Пречистої Богоматері біля хреста, ганьблення і наруга від тих, за кого Він страждав, а особливо ж те, що відступив Бог Отець.

«Звернімо погляди свої на Голгофу, щоб бачити велич подвигу Спасителя, взятого Ним, заради нашого спасіння, на Свої плечі, символом якого і до нинішнього часу є Хрест. Ось Господь наш – Творець Всесвіту – приєднаний до злодіїв на Голгофі. Одяг з Нього зірвано, оцет відхилений, Він підноситься на хрест. Руки і ноги Спасителя прибиваються до хреста цвяхами, біль розливається по всьому тілу; сонце ховає свої промені, щоб, за висловом св. Іоана Золотоустого, не освітлювати позорище нелюдськості. І під час найбільших катувань Боголю­дини, з уст Його, з хреста, лунають слова, які є стислим вираженням мети Його втілення, життя, страждань і смерті. Він вимовляє: «Отче, прости їм, бо не відають, що чинять» (Лк. 23, 34), маючи на увазі, зви­чайно, у першу чергу Своїх розпинателів, але в їх особі і всіх ворогів Бога – нинішніх, минулих і майбут­ніх. Так Хрест Христів стає свідком всепрощення Господнього і милосердя Його навіть і до ворогів», — позначає Ігор Маяк.

Слова ці не зупинили розпинателів від лайки і глузування з Ісуса Христа. «Паплюження Христа продовжували лунати з уст розпинателів, і це не дивно: гріх, що оволодіває людиною, не знає меж, поки не звалиться на людину горе, що відкриває очі на її злочини. Але дивує, як міг приєднатися до лайливців і один із розіп’ятих з Ним розбійників. Очевидно, треба було, щоб Хрест став очевидцем Божого милосердя до ворогів усього доброго і помилування грішника, який розкаявся в останні хвилини свого життя. Ось лунають з хреста розбійника, правого від Хреста Христового, ці покаянні слова: «Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє». І Господь, милосердний до жорстоких своїх ворогів, зараз же промовляє утішливі слова розбійнику, який покаявся: «Істинно кажу тобі, сьогодні ж будеш зі Мною у раю (Лк. 23, 42-43). Хрест стає свідком і поручителем прощення всякому грішнику, якщо із засмученим серцем і смиренним духом він повергає своє розкаяння до його підніжжя», — розповідає ієрей, зазначаючи, що віруючі дивуються величі всепрощення Божого.

«На Голгофі наш Спаситель випив Свою чашу до кінця, причому випив покірливо. І цим Він дав нам приклад того, що ми повинні страждання, послані Богом, переносити, не ремствуючи. Витерпівши усі страждання, Христос вигукнув гучним голосом: «Звершилось» (Ін. 19, 30). Звершилося спасіння усіх людей. Людям усіх поколінь подані спасительні настанови, як треба жити у цьому гріховному світі. Страждання не лише на Голгофі, але й у нашому повсякденному житті, стають перемогою над гріхом», — тлумачить священнослужитель. Приниження Христа стало його торжеством і перемогою над злом завдяки перетерпленню.

«Важливий урок дав нам Спаситель, коли, вмираючи, вимовив слова: «Отче, у Твої руки віддаю дух Мій» (Лк. 24, 46). Христос віддавав Себе волі Божій і в житті, і при смерті. Ми також повинні покла­датися в усьому на волю Божу. Не випадково, навча­ючи нас, як слід молитися, Христос сказав: «Молі­ть­ся так: Отче наш, нехай буде воля Твоя!» Тому Церква на богослужіннях молиться: «Самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богу віддамо», — пише іерєй, підкреслюючи, що «згадуючи про ті страшні страждання і хресну смерть, які Господь наш перетерпів заради нашого спасіння, ми повинні дякувати Богу за те, що Він такою дорогою ціною спас нас від гріха і смерті, і належним чином проводити спасительні дні Великого посту».

comments powered by HyperComments