Міська влада застосувала адміністративний ресурс і змусила мешканців Харкова святкувати День Незалежності України в совєтському стилі

На запитання кореспондентки «Справжньої варти» чому більше години біля пиріжкової стоїть близько сотні працівників КП ПТП «Вода», їх керівництво відповідати відмовилось, назвати свої імена та прізвища – теж.

За кілька годин по вулиці Сумській крокували чітко вишикувані колони людей, які несли в руках транспаранти з назвами підприємств де вони працюють, плакати та повітряні кульки.

Про те, що їх вигнали "святкувати" День Незалежності України у примусовому порядку зізнавались лише одиниці. Але деякі з них дійсно хотіли б як слід відзначити це свято, а не стояти півдня і цілий вечір в робочій формі на вулиці чи посеред майдану.

Звісно, якби ці люди прийшли добровільно, вони б не шикувалися в рівні колони, не тримали б у руках усілякі транспаранти з зображенням запчастин до трактора чи інших приладів, і не були б одягнені в робочі форми пекарів чи ремонтників.

Крім того, всі ці люди були змушені слухати не лише концертну програму, а й похвальні розповіді про різні підприємства міста Харкова. Така система проведення дуже нагадувала совєтські часи, бо саме в той період людей масово зганяли на жовтневі і травневі демонстрації. І тоді люди у свій вихідний ходили рівними колонами з транспарантами в руках.

Здивувало також те, що сьогодні на таку совєтську демонстрацію, яку зорганізували до Дня Незалежності України, вивели 90 кращих лікарів. Цікаво, чи думало керівництво міста над тим, хто в цей час має бути в лікарнях?..

А величезні колони формувалися також із працівників Салтівського хлібзаводу, Харківського комунального підприємства очищення води, "Теплових мереж", метрополітену, "Тріолану". Цей ряд продовжувала Індустріальна група "УПЕК", "Електроважмаш", ХТЗ, Завод ім. Малишева, Харківський авіаційний завод, Південна залізниця тощо.

У концертній програмі майже всі пісні були російськими і виконувались вони поряд із великими білбордами, на яких містились написи: «68-мая годовщина освобождения Харькова». Тобто за допомогою потужного адміністративного ресурсу тисячі людей змусили прийти на Майдан Свободи і святкувати там перемогу одного окупанта над іншим. А точніше, перемогу над українською мовою, звичаями і державністю, бо від цього нас теж визволяли вояки красной армії, а не лише від німецьких загарбників, як це звикли вважати тисячі зазомбованих совєтською пропагандою мешканців України і Харкова в тому числі.