Мандрівка біля підніжжя найвищої в Харківській області гори Кременець
Письмові згадки про Ізюмське містечко сягають середини 16 сторіччя. Про його давнє історичне минуле нагадують кам’яні баби, які височіють на роз’єднані навпіл дорогою Кременецькій горі.
По інший бік дороги, на самісінькій вершині гори стоїть величезний хрест, зажурена жінка покрита сірувато-білим кольором і прапор України. Це пам’ятний знак жертв Голодомору.
Далі, над самим шляхом, підняла руки до неба красива молода дівчина з чорно-сірого каменю. Цей пам’ятник місцеві мешканці називають: «ізюмчанка».
Визнаний шедевр українського бароко – Преображенська п’яти-банна церква розташована поближче до центральної частини міста. Ця архітектурна пам’ятка 17 сторіччя донині залишається діючою церквою.
При самій дорозі відчинені ворота Миколаївської церкви 19 сторіччя.
А повертаючись назад до Харкова, можна побачити величну Вознесенську церкву, початку 19 сторіччя.
