Загадки таємного джерела: Андрій Кокотюха презентував свій новий роман

Події роману переносять читача в 1981 рік, коли в одному віддаленому українському селищі почали зникати держслужбовці. Ідейно вихований та політично благонадійний слідчий Ігор Князевич приїжджає в це селище щоб знайти винуватця. Але не все просто, як йому хотілося б. Місцеві мешканці не приховують своїх антирадянських настроїв і не мають жодного бажання допомагати владі. Є тільки одна старовинна легенда про прадавній Чорний ліс, де струмить таємне джерело. За повір’ям, його вода може оживити добру людину, а лиху – вбити. І це – велика таємниця, яку Князевич ще мусить розгадати.

«Мені багато підказали казки, – розповів Андрій Кокотюха, – «є вода жива і є вода мертва. Я вирішив, що люди в цій книзі повинні помирати від того, що напилися мертвої води. Чи хороші люди від цього повинні помирати? Звичайно, що ні, подумав я. Інтрига цієї книги починається з того, що з інтервалом в один тиждень померли комуніст, комуністка та комсомолець, напившись мертвої води. Комсомолець зґвалтував дівчину, комуністка зґвалтувала молодого хлопця, а комуніст, який служив в НКВД, він взагалі ґвалтував всіх у цьому селі. Їх смерті виглядають логічними. Адже вони, користуючись владою, вдавалися до насильства».

Андрій Кокотюха

Не зважаючи на містичні події, «Таємне джерело» можна назвати історичним романом. Тотальне пияцтво, боротьба з релігією, відчуття, що життя йде під укіс – це все реконструкція тієї депресивно епохи, в якій вимушені жити головні герої роману.

«Чому 1981 рік? Ну, по-перше, я шукав епоху, яка найкомфортніше ляже на мою ідею, – пояснив Андрій Кокотюха, – спочатку я хотів написати про наш час. Але потім зрозумів, що боротьба з релігією мусить стати основним чинником того, що це джерело законсервоване, таємне. Що туди не можна ходити. Скажуть: «що ти ходиш до цього джерела? Ведеш релігійну пропаганду?  І покарають».

Рік 1981-й, Україна, таке насичене життя:  Комуністка  ... хлопця,  комсомолець  дівчину, а НКВД - все село...  

Головний герой роману Ігор Князевич – теж породження цієї депресивної епохи. Переживаючи особисту кризу, він часто пиячить. Його душа, за словами автора, дала тріщину. Він відчуває, що щось в цьому житті йде не так, як потрібно. Але б скільки він не пив, на жодне запитання він так і не знаходить відповіді. А тепер він попадає в складніше становище, яке неначе випробовує його на міцність. Але чи зможе він гідно пройти випробування? Чи зможе він розгадати таємницю того таємного джерела?