За останні чотири дні валюти в харківських обмінках вперше поворухнулися в межах 2-5 копійок.

Долар і євро, починаючи з вечора неділі, не поворухнулися ні на одну копійку – ні вгору, ні вниз.

Насилу діставшись до позначки курсу по десять гривень, європейська валюта, всупереч прогнозам, не завмерла на місці.

Європейська валюта в останній робочий день тижня відчуває себе досить впевнено.

У Харкові європейська валюта вже другий день поспіль утримує планку в 10 гривень.

Досягнувши десятігрівневого бар'єру до вихідних, європейська валюта почала потихеньку здавати позиції.

Практика показує: якщо якісь істотні проблеми суспільства табуюются, неначе їх не існує, то в результаті ситуація лише загострюється. Повною мірою це стосується й мовної проблеми. Те, що інколи проскакує в ЗМІ, в переважній більшості висловлює лише одну точку зору. Проте проблему не можна заганяти всередину, де вона ризикує стати хворобою, — в суспільстві повинне початися відкрите обговорення проблем, що накопичилися, пов’язаних із протиріччям між реальною двомовністю України й нав’язування їй із боку держави одномовності.

Влада не може бути іншою, ніж суспільство. Адже всі, кого ми називаємо "влада", виросли тут і увібрали в себе культуру нашого соціуму. Їхній відбір, їхній шлях угору відбувався не в Конго або в Гондурасі, а в нашому суспільстві. Вони керують країною за тією ж моделлю, за якою ми вибудовуємо стосунки один з одним. Більше того, досвід попередніх 18 років показує, що змінити країну із середини діючої системи - неможливо.

Підписання президентом України Віктором Януковичем та президентом Росії Дмитром Медведєвим угоди про подовження терміну перебування російського Чорноморського флоту в Севастополі ще на 25 років спричинило сильні емоції в українському суспільстві та серед політиків, і не лише в Україні. Дехто сприймає згадану угоду як знак того, що російську базу з Криму не можна прибрати аж до 2042 року. А офіційні представники Росії вже встигли зробити на тому акцент.

В Україні не існує єдиної політичної нації. Натомість існують дві спільноти, які виробили два різні бачення модерної України. Ці бачення почали формуватися задовго до здобуття незалежності і сягають своїм корінням кінця ХІХ століття.