Топ-10 Forbes, друзі з Росії, молода дружина і регбі: чим живе Олександр Ярославський
У сезоні 2011/2012 на авансцену Ліги Європи вкотре вийшов Металіст. Той ігровий рік був по-справжньому особливим – харків’янам вдалось пробитися у чвертьфінал, що стало рекордом клубу. Команда Мирона Маркевича фінішувала першою у квартеті з Аустрією, АЗ та Мальме. Потім знищила Зальцбург, вибила Олімпіакос та натрапила на Спортінг в 1/4. Українці поступились португальцям лише в один м’яч за сумою двох матчів. І це була вершина… вершина ери Олександра Ярославського, нагадує Футбол 24.
Рінат Ахметов на початку нульових шукав серйозних конкурентів на внутрішній футбольній арені. Вибір зупинився на Ярославському, якому президент Шахтаря запропонував пригледітись до купівлі Металіста. "Він умовляв мене до того часу десь рік, тиснув на точки. Я навіть сам не помітив, як опинився всередині футболу", – зізнався пізніше харківський бізнесмен. Ахметову вдалось вмовити Ярославського, і той у 2005 році придбав Металіст за близько 1,5 мільйона доларів. Відтоді розпочалась нова сторінка в історії 80-річного клубу. Бронзові та срібні медалі чемпіонату України, регулярні виступи у єврокубках, зіркові трансфери, заповнені стадіони. Клуб мав усе, він став новою силою вітчизняного футболу. До фатального, як потім виявиться, грудня 2012-го.
Тоді перші шпальти футбольних видань заполонила новина про продаж Металіста групі компаній Сергія Курченка – так званого "гаманця" Віктора Януковича. Сума угоди, за неофіційною інформацією, склала 300 мільйонів євро, але Ярославський відхрещується, мовляв, менше. Новоспечений власник Курченко ставив дуже амбітні цілі, але після Революції Гідності втік з України. Це був початок кінця Металіста. Влітку 2016 року через серйозні борги клубу не видали ліцензію, що де-факто поставило хрест на історії славетного колективу.
З часом Ярославський зізнається, що погодився на продаж через тиск харківської влади. Мільйонер не раз бідкався, що шкодує про рішення попрощатись із клубом, у який вклав близько 270 мільйонів доларів. Нещодавно підприємець підтвердив, що під час продажу дав слово 10 років не займатися футбольною діяльністю на теренах України. Цей термін завершується незабаром – у 2023-му. Мільйонер вже анонсував відродження Металіста. Мабуть, саме час поглянути на нинішнє життя Олександра Ярославського.
«Гроші – хороший слуга, але поганий господар»
Промайнуло понад 8 років з моменту продажу Металіста, а "король Харкова", таке прізвисько дали Ярославському, і надалі залишився на 10 сходинці рейтингу найбагатших українців за версією Forbes. Протягом цього часу статки уродженця Маріуполя помітно зменшились: 960 млн євро у 2012-му і 725 у 2021 році. Щоправда, не лише у нього – тенденція спостерігається чи не у всіх олігархів. З відкритих джерел можна дізнатись, що солідний прибуток екс-президент Металіста отримує з оренди приміщень. Так, за минулий рік він розташувався на 4 місці найбільших рантьє, а дохід від цієї діяльності склав 46 млн євро.
А тепер про походження решти грошей. Весь бізнес Ярославського зосереджений в руках Development Construction Holding, президентом якої він є. Основна діяльність цієї фінансово-промислової групи полягає в інвестуванні об’єктів та їхньому потенційному продажі. Останнім часом Ярославський залучає фінансові активи у різні галузі. "Все одно шукаєш, де борщ густіший і жирніший, туди і спрямовуєш свої зусилля. А жирніший – у важких індустріях", – пояснює свою логіку підприємець. Заручитись інвестиціями DCH непросто – дохідність має складати не менше 15% річних.
Інфографіка інвестпортфеля від Forbes дає хороше уявлення про різнобічність діяльності DCH. Тут і мережа торгово-розважальних центрів, і готель з банком, а ще будівельні, видобувні, машинобудівні та інші компанії і активи. Все, що душа забажає!
«Свої статки оцінюю в красуню-дружину, п’ятьох прекрасних дітей, маму, брата, друзів»
Олександр Ярославський нерідко відмовляється говорити про свої гроші. Важливе інше – найближчі поруч. Чи не головна дійова особа – дружина Марина, яка молодша від свого обраного на 28 років. У неї особлива роль, розповідає харків’янин: "Вона допомагає мені в бізнесі – витрачає те, що я заробляю".
Стосунки між парою тривають вже близько 15 років, але одружились вони лише у 2018-му. Обох познайомив спільний друг. Марина згадує, що закохалась чи не одразу – її підкорили спортивна статура, розум та наполегливість. Разом пара виховує трьох молодших дітей: Володю, Катю та Вікторію. Ярославські-молодші навчаються у Лондоні, де проживають з мамою, а батько – то у Великобританії, то в Україні. Має розкішний маєток у селищі Мартова на березі Печенізького водосховища під Харковом.
До зустрічі із Мариною Свентицькою, другою віце-міс Харкова і нинішньою дружиною, Олександр Владиленович вже був у шлюбі двічі та мав двох старших дітей.
«Абрамович – мій друг, а Дерипаска – хороший хрещений дітей»
Спілкування Ярославського, очевидно, не обмежується лише сім’єю. Тут цілий послужний список – в основному із бізнесменів. Подумки переміщуємось на святкування його 60-річчя. Під пісні Maruv, Світлани Лободи і Макса Коржа запалюють діти Олександра і Марини. Підтанцьовує й еліта, серед якої, зокрема, Віктор Пінчук (2 сходинка за версією Forbes), Ігор Коломойський (8-й у Forbes) та Павло Фукс (50 місце Forbes). Не видно хорошого приятеля Ріната Ахметова. Натомість завітали на ювілей екс-зірка Металіста Папа Гуйє, колишній наставник збірної і харківського клубу Мирон Маркевич та нинішній головний тренер "синьо-жовтих" Андрій Шевченко. На дні народження – як в житті: поруч футбол, бізнес і сім’я.
Не гребує Ярославський і відносинами з іноземними багатіями. Сміливо можна виокремити дует найвідоміших – Олега Дерипаску та Романа Абрамовича. Варто згадати і доброго друга Джека Ма – засновника Alibaba, одного із найбагатших людей світу. З ним Олександр Владиленович товаришує і співпрацює.
Роман Абрамович, російський мільярдер та власник Челсі, дружить з українцем вже понад 25 років. Харківського мультимільйонера часто можна побачити на Стемфорд Брідж у компанії росіянина. Інколи – ще й з Андрієм Шевченком. "Абрамович мені друг. У нас не було спільного бізнесу ніколи. Він дуже цікавий співрозмовник, говоримо про все і про футбол. Він – класний хлопець. Дуже надійний друг і порядна людина", – описує Романа Ярославський. Разом їх не раз помічали на відпочинку на яхтах.
Олег Дерипаска – ще один російський бізнесмен, близький до Путіна. Він товаришує з Ярославським вже понад чверть століття і є хрещеним батьком трьох наймолодших дітей. На питання, чи виконує Дерипаска обов’язки хрещеного, віджартовується: "Так, недорого мені завод (Харківський тракторний завод – Футбол 24) продав". Щоправда, Олександр вправно уникає питань з політичним підтекстом, які стосуються його оточення, зокрема і Дерипаски.
У списку товаришів знайшлось місце і покійному Геннадію Кернесу. У 2012-му вони посварились, а вже 2020-го опублікували спільне фото з розкішного Kharkiv Palace. Ще до смерті колишнього міського голови обоє втрапили у невеличкий скандал, роздаючи гуманітарну допомогу під час пандемії з прізвищами Ярославський і Кернес на пакетах. Щодо коронавірусу: Олександр взявся допомагати Харківській області з першого дня пандемії.
«Якщо не футбол, то регбі»
Спортивна діяльність Ярославського теж є різнобічною. Вже роками він фінансово підтримує регбійний клуб Олімп, який став найтитулованішим та найуспішнішим в історї України. Це підтверджують десятки медалей на вітчизняному рівні. Цікаво, що Олімп є базовим колективом національної команди, адже делегує туди близько 80% складу, а очолює збірну наставник клубу. Регбі Олександр Владиленович підтримує вже понад 10 років.
Він – дуже спортивна людина. Як розповідає дружина, день 61-річного мультимільйонера розпочинається з контрастного душу чи пірнання в ополонку. Відео з Водохреща, яким вразив Ярославський, точно не було проблемою для нього – звична справа!
Опісля холодного ранку обов'язкове заняття йогою та правильне харчування впродовж дня. Свого часу Олександр змінив депутатський мандат на бізнес, тепер – біг на ходьбу. Щодня мінімум 10 кілометрів. Не нехтує він можливістю поплавати, а от з тенісом нещодавно зав’язав.
Звісно, не забуває і про футбол. Ярославський вже чекає 2023-го, щоб розпочати відновлення Металіста і всього харківського футболу – з уболівальниками, гучними трансферами, єврокубковими амбіціями та ймовірним поверненням Мирона Маркевича, хоч і у статусі функціонера. Варто зачекати, час усе розставить на свої місця.
