Математика та логіка тарифів метро

Проте метро не пересічна комерційна структура, його капітальні витрати (на будівництво нових гілок тощо) завжди компенсували бюджети різних рівнів, при цьому не обтяжуючи його рівнозначним з приватними підприємствами тягарем податків. Відтак, намагання керівництва даної установи отримати всі переваги приватного підприємства, зберігши всі свої пільги, виглядають нахабно і нелогічно.

Ба більше,не слід забувати, що метро майже всюди, де воно існує, не є прибутковим і перебуває на міському або державному балансі. Проте його не закривають, а розбудовують, маючи за мету не отримання надприбутків, а розвантаження надземних транспортних магістралей, задля забезпечення нормального функціювання міста. Більші ціни на жетони – менше пасажирів під землею – затори на горі – збитки для всього міста (від окремих громадян до підприємств) і жахлива екологія на додачу. Все просто і наочно.

То невже ми принесемо Харків у жертву зажерливості окремих управлінців, удовольнившись їх сумнівною тезою про обов’язкову і безпосередню прибутковість всіх без винятку підприємств?