У Любліні обговорили перспективи Східної Європи

Більш того, конгрес у Любліні можна назвати генеральною репетицією подій у Вільнюсі, адже при обговоренні частково дотичних до дипломатії тем - ефективне управління, громадянське суспільство, освіта, корпоративна соціальна відповідальність – спікери звертали багато уваги на перспективу підписання тією чи іншою державою Східного Партнерства Договору про асоціацію з ЄС. 

Найбільша з-поміж країн нової Східної Європи - Україна перебувала в центрі багатьох дискусій. Однак, якщо польська сторона впевнено виступала за зближення східної сусідки з ЄС, то позиція інших європейських чиновників була набагато стриманішою і менш однозначною. Вже згадуваний П. Коваль запропонував конкретні тактичні кроки для подолання дистанції між ЄС та Україною. На його думку, цього можна досягти, по-перше, відмінивши візовий в’їзд українців до ЄС, бо численні консульства і візові центри - це часто осередки хабарництва і штучно створені бар’єри. А, по-друге, надавши Україні символічну підтримку зараз, коли відчутний тиск Росії: якщо Росія закрила свої ринки для збуту української продукції, то ЄС має відкрити свої. 

Про нові інструменти співпраці розказала на конгресі Єва Синовец, директор делегації Європейської Комісії в Польщі. Вона повідомила, що у 2014-2020 роках такі проекти як «Молодь в дії», Erasmus Mundus, Tempus, Alfa, Edulink будуть замінені на нову ініціативу ЄС - Erasmus+. Його особливість полягатиме в тому, що він надасть не тільки можливість студентських обмінів та неформальної освіти, а й забезпечить співпрацю між університетами Західної і Східної Європи, що в довгостроковій перспективі дозволить сформувати спільну еліту.