13 липня – цей день в історії

Події

• 1260 — Відбулася битва біля озера Дурбе. Армія Тевтонського Ордена зазнала найбільшої поразки в XIII столітті (150 лицарів загинули) від військ жемайтів.
• 1728 — Російський мореплавець Вітус Берінг відправився в плавання з Камчатки на північ для відкриття протоки між Америкою і Росією.
• 1772 — Англійський мореплавець Джеймс Кук почав перше в історії кругосвітнє плавання із заходу на схід.
• 1789 — За друк книги «Подорож з Петербургу до Москви» арештований і поміщений в Петропавловську фортецю О. М. Радіщев.
• 1830 — Заснований Московський технічний університет.
• 1837 — Королева Вікторія переїхала в Букінгемський палац, який став основною резиденцією королів Великобританії.
• 1839 — Грошова реформа в Росії, здійснена міністром фінансів Є. Ф. Канкріним: введення розрахунку на срібло шляхом девальвації.
• 1841 — Укладення конвенції між Росією, Англією, Францією, Пруссією і Туреччиною про заборону військовим суднам іноземних держав входити в протоки Босфор і Дарданелли.
• 1870 — Князь Отто фон Бісмарк, розіславши з Емса по дворах Європи телеграму з складеним ним в принизливому для Франції дусі комюніке про минулі в цьому німецькому містечку переговори прусського короля Вільгельма I з французьким посланцем Вінсентом Бенедетті, здійснив свою знамениту і підступну провокацію, що увійшла до історії як «Емська депеша». Через 6 днів Франція оголосила Пруссії війну, в якій вже в січні 1871 року зазнала поразки.
• 1882 — У Москві, Петербурзі, Одесі, Ризі та Варшаві відкрили перші в Російській імперії телефонні станції.
• 1885 — В Амстердамі відкритий Державний музей.
• 1897 — Гульєльмо Марконі отримав патент на радіо.
• 1908 — У Лондоні відкрилися IV Олімпійські ігри. У них вперше взяли участь жінки.
• 1920 — Створене товариство Червоного Хреста України.
• 1923 — Англійський парламент схвалив внесений леді Астор закон, що забороняв продаж алкоголю особам, молодшим 18 років.
• 1925 — Завершений переліт шести радянських літаків за маршрутом Москва — Улан-Батор — Пекін, старт якому був даний 10 червня.
• 1930 — Початок першого чемпіонату світу з футболу в Уругваї.
• 1938 — Перший телетеатр відкрився в Бостоні. За 25 центів 200 глядачів могли протягом 45 хвилин спостерігати за шоу з піснями і танцями. Сама вистава відбувалась поверхом вище і передавалася вниз за допомогою телебачення.
• 1939 — Френк Сінатра записав свою першу платівку з піснею «From the Bottom of My Heart».
• 1944 — Завершення наймасштабнішої повітряно-десантної операції американсько-британських військ під час Другої світової війни — операції «Оверлорд» (висадка в Нормандії).
• 1944 — Війська 1-го Українського фронту перейшли в наступ на Рава-Руському і Львівському напрямках. Початок Львівсько-Сандомирської операції радянських військ.
• 1944 — Початок битви під Бро́дами (між 13-м корпусом 4-ї танкової армії Вермахту, у склад якого входила дивізія СС «Галичина», та радянськими військами 1-го Українського фронту).
• 1947 — У Парижі міністри закордонних справ європейських країн погодилися прийняти план відновлення Європи, запропонований держсекретарем США Джорджем Маршаллом. Від участі в конференції відмовилися країни радянського блоку і Фінляндія, але пропозиція їм приєднатися до плану пізніше залишалася в силі.
• 1949 — Папа римський Пій XII оголосив, що будь-який католик, який свідомо і добровільно вступив в ряди компартії або іншим чином підтримує її, буде відлучений від церкви.
• 1951 — В Лондоні закладенням першого каменя королевою Єлизаветою II почалося будівництво будівлі Королівського Національного Театру.
• 1955 — В СРСР вийшов перший номер журналу «Іноземна література». Його попередник в довоєнні роки виходив під назвою «Інтернаціональна література».
• 1956 — Закладений наріжний камінь «Кармеліта», першого на Близькому Сході метрополітену, розташованого в місті Хайфа, Ізраїль.
• 1962 — Кіровський завод випустив перший колісний трактор К-700 «Кіровець».
• 1964 — Китай звинуватив Хрущова у капіталістичних методах керування країною.
• 1966 — На екрани США вийшов фільм «Як украсти мільйон» з Одрі Гепберн і Пітером О'тулом в головних ролях.
• 1967 — На екрани вийшов фільм Кіри Муратової «Короткі зустрічі», у якому грали Ніна Русланова, Володимир Висоцький, Кіра Муратова.
• 1973 — Виходить перший альбом гурту «Queen».
• 1985
  • В Лондоні і Філадельфії одночасно пройшли концерти «Live Aid» для допомоги голодаючих Африки. Організатором заходу був лідер групи «Boomtown Rats» Боб Гелдоф, який зумів привернути для участі таких зірок, як Мік Джаггер, Мадонна, Тіна Тернер, Пол Маккартні, Девід Боуї, Боб Ділан. По телебаченню виставу дивилися більше півтора мільярда глядачів в 160 країнах. СРСР виявився чи не єдиною країною, що відмовилася від показу концерту;
  • На змаганнях в Парижі Сергій Бубка вперше подолав в стибках з жердиною висоту 6 метрів.
• 1990 — На піку Леніна (Памір) в результаті землетрусу лавиною був накритий табір міжнародної групи альпіністів. 43 людини поховані лавиною.
• 1993 — У бою на 12-ій заставі Московського погранзагону (Таджикистан) загинуло 25 російських прикордонників.

Народились

• 100 до н. е. — Гай Юлій Цезар, давньоримський політичний, державний та військовий діяч (†44 до н. е.).
• 40 — Агрікола Гней Юлій, римський воєначальник і політик.
• 1527 — Джон Ді, англійський математик і географ, королівський астролог, перший перекладач англійською мовою Евклідової «Геометрії» (†1609).
• 1590 — Климент X (у світі Еміліо Бонавентура Альтьєрі), Папа римський (1670—76; †1676).
• 1608 — Фердинанд III Габсбург, імператор Священної римської імперії (із 1625 — король Угорщини, з 1627 — Чехії; †1657).
• 1773 — Ваккенродер Вільгельм Генріх, німецький письменник (†1798).
• 1808 — Мак-Магон Патріс де, президент Франції у 1873—79, маршал, герцог, який придушив Паризьку комуну.
• 1813 — Феофіл ван Гансен, австрійський архітектор данського походження, відомий своїми неокласичними проектами у Відні та Афінах
• 1826 — Станіслао Канніццаро, італійський учений, засновник сучасної хімії, розмежував поняття «атом» і «молекула» (†1910).
• 1841 — Вагнер Отто, австрійський архітектор, майстер стилю модерн, основоположник сучасної європейської архітектури (†1918).
• 1851 — Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович, російський письменник, народник-терорист (†1895).
• 1858 — Вількицький Андрій Іполитович, гідрограф-геодезист, полярний дослідник, генерал-лейтенант корпусу флотських штурманів, начальник Головного управління гідрографії (†1913).
• 1862 — Гудев Петро, болгарський політик.
• 1862 — Рубакін Микола Олександрович, просвітитель, учений, письменник, бібліограф, енциклопедист («Серед книг»; (†1946).
• 1869 — Виноградов Сергій Арсенійович, художник (†1938).
• 1889 — Ульріх Василь, голова Воєнної колегії Верховного суду СРСР у 1926–1948, генерал-полковник юстиції, один із головних організаторів сталінських репресій (підпис Ульріха стоїть на смертних вироках десяткам тисяч людей).
• 1910 — Непорожній Петро Степанович, радянський і український діяч і вчений, міністр енергетики СРСР з 1962 по 1985, організатор будівництва багатьох ГЕС, у тому числі Братської, а також АЕС, у тому числі Рівненської і Запорізької (†1999).
• 1912 — Фрідман Мілтон, американський економіст (†2006).
• 1918 — Аскарі Альберто, італійський гонщик Формули-1, чемпіон світу у «Формулі-1» 1952 і 1953 (†1955).
• 1919 — Гриша Філіпов, болгарський політик.
• 1919 — Хао Боцунь, китайський, тайванський генерал і політик, голова уряду Тайваня.
• 1920 — Адамов Аркадій Григорович, письменник, автор поліцейських детективів («Справа „строкатих“», «Петля», «Інспектор Лосєв»; †1991).
• 1922 — Виноградова Марія Сергіївна, кіноактриса (†1995).
• 1923 — Пуговкін Михайло Іванович, російський і радянський кіноактор («Весілля в Малинівці», «Спортлото-82», «Іван Васильович змінює професію»).
• 1925 — Новиков Борис Кузьмич, актор театру і кіно (фільми «Тихий Дон», «Ад'ютант його превосходительства»), «голос» листоноші Пєчкіна (†1997).
• 1925 — Сергієнко Раїса Михайлівна, українська співачка (лірико-драматичне сопрано; †1987).
• 1928 — Пікуль Валентин Савич, автор популярних історичних романів («Пером і шпагою», «Битва залізних канцлерів», «Фаворит»; †1990).
• 1932 — Берковський Віктор Семенович, російський учений, композитор, бард (†2005).
• 1932 — Фоменко Петро, російський режисер театру й кіно, народний артист Росії, педагог, засновник та художній керівник московського театру «Майстерня Петра Фоменка» (зняв фільм «На все життя, що залишилося»).
• 1933 — Канерштейн Олександр Михайлович, композитор, педагог, піаніст (†2005).
• 1934 — Єлисєєв Олексій Станіславович, радянський космонавт.
• 1934 — Воле Шоїнка, нігерійський письменник, лауреат Нобелівської премії 1986 року «за створення театру величезної культурної перспективи і поезії».
• 1938 — Скорик Мирослав Михайлович, український композитор і музикознавець.

Померли

• 939 — Лев VII, 127. папа Римський (3 січня 936 — 13 липня 939).
• 982 — Ландульф IV, князь Беневентський і князь Капуанський
• 1024 — Генріх II Святий, німецький цісар (*973).
• 1645 — Романов Михайло Федорович, перший російський цар з династії Романових.
• 1762 — Джеймс Бредлі, англійський астроном (*1693).
• 1793 — Марат Жан-Поль, один з лідерів Французькій революції, був убитий Шарлотой Корде (*1743).
• 1854 — Аббас-паша, віце-король єгипетський, внук Мегемеда-Алі.
• 1868 — Тишкевич Костянтин, білоруський археолог (*1806).
• 1896 — Кекуле Фрідріх Август, німецький хімік (*1829).
• 1912 — Марк-Еміль Руше, швейцарський політик.
• 1921 — Габрієль Ліппман, французький фізик, лауреат Нобелівської премії 1908 року за розробку методу кольорової фотографії, заснованого на інтерференції світла; отримав першу кольорову фотографію сонячного спектру.
• 1923 — Хамерік Асгер, данський композитор, диригент (*1843).
• 1924 — Кідстон Роберт, англійський палеоботанік (*1852).
• 1924 — Альфред Маршалл, англійський економіст (*1842).
• 1927 — Жиркевич Олександр Володимирович, російський письменник, колекціонер, громадський діяч.
• 1929 — Арабажин Костянтин Іванович, російський і український літературознавець, журналіст, письменник (*1866).
• 1931 — Арциховський Володимир Мартинович, російський радянський ботанік, фізіолог рослин (*1876).
• 1937 — Бойчук Михайло Львович, український художник, маляр-монументаліст, лідер групи «бойчукістів» (*1882).
• 1937 — Седляр Василь Теофанович, український маляр-монументаліст, графік, художній критик, педагог, належав до групи «бойчукістів» (*1899).
• 1937 — Сеґундо Компей, кубинський фольк-музикант, член «Buena Vista Social Club» (*1907).
• 1944 — Булгаков Сергій Миколайович, філософ, богослов, публіцист («Філософія господарства», «Філософія імені»; *1871).
• 1945 — Алла Назімова (справжнє ім'я Аделаїда Левентон), американська актриса і продюсер російського походження, близька подруга Рудольфо Валентино (*1879).
• 1951 — Шенберг Арнольд, австрійський композитор, модерніст («Що уцілів з Варшави»; *1874).
• 1954 — Кало Фріда, мексиканська художниця (*1901).
• 1956 — Захаров Володимир Григорович, композитор, народний артист СРСР (*1901).
• 1956 — Левицький Володимир Йосипович, український математик, доктор філософії (*1872).
• 1974 — Блекетт Патрік Мейнард Стюарт, англійський фізик (* 1897).
• 1996 — Браян Артур Селлік — британський анестезіолог.
• 2004 — Прохоров Тимофій Васильович («Батечко Тимофій»), російський відлюдник в Мюнхені, «олімпійський еремит».
• 2005 — Кисимов Асен, болгарський актор.
• 2008 — Геремек Броніслав, польський історик і політик (*1932).