30 травня – цей день в історії

Події

• 1805 — Військовий наказний отаман Матвій Платов заснував Новочеркаськ як новий адміністративний центр Землі Війська Донського
• 1871 — падіння Паризької комуни
• 1876 — у німецькому містечку Емс російський цар Олександр ІІ підписав Емський указ, спрямований на придушення української мови та культури
• 1884 — відкрито рух Катеринославською казенною залізницею, яка з'єднала Донецький вугільний і Криворізький залізорудний басейни
• 1896 — у Нью-Йорку зафіксовано першу автоаварію.
• 1896 — трагедія на Ходинському полі, під час коронування останнього російського імператора — Миколи ІІ.
• 1906 — в Санкт-Перербурзі засноване перше легальне білоруське видавництво «Загляните сонца і ў наша аконца»
• 1913 — у Лондоні між Балканською коаліцією (Болгарське царство, Королівство Сербія, Чорногорія та Королівство Греція) і Османською імперією підписано мирний договір, що завершував першу Балканську війну
• 1921 — засновано Донецький гірничий технікум (з 1926 р. — гірничий інститут)
• 1923 — у Празі засновано Українське історико-філологічне товариство на чолі з Дмитром Антоновичем
• 1942 — авіація Великої Британії здійснила перший масовий наліт на Німеччину — в рейді брали участь близько тисячі літаків
• 1980 — Папа Римський Іван-Павло II відвідав Францію
• 1982 — 16-м членом НАТО стала Іспанія (перша країна з часу вступу ФРН в 1955 році)
• 1985 — У Франції на авіакосмічному салоні відбувся перший показ літака Ан-124 «Руслан»
• 1999 — У Мінську в тисняві в переході станції метро «Неміга» загинуло 54 людини, сотні поранені.
• 2000 — у день похорону українського композитора Ігоря Білозора, померлого від травм, отриманих у бійці з російськими націоналістами, на вулиці Львова вийшло понад 100 тисяч людей.

Народились

• 1220 — Олександр Невський, князь новгородський, великий князь володимирський, правнук Юрія Долгорукого († 1263).
• 1423 — Георг фон Пурбах, австрійський астроном і математик
• 1814 — Михайло Бакунін, російський революціонер, публіцист, теоретик анархізму і народництва.
• 1846 — Карл Петер Фаберже, ювелір.
• 1872 — Костянтина Малицька, українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині
• 1887 — Олександр Архипенко, український скульптор та художник, один з основоположників кубізму в скульптурі.
• 1896 — Говард Гокс, американський кінорежисер («Джентльмени надають перевагу білявкам»); лауреат «Почесного Оскара» (1975) за внесок у світовий кінематограф.
• 1899 — Ірвінг Грант Тальберг, американський кінопродюсер, один з 36 засновників Американської академії кіномистецтв; його іменем названо приз, що вручається на церемонії присудження «Оскарів» видатним кінопродюсерам.
• 1907 — Валентина Кібардіна, радянська актриса театру та кіно.
• 1908 — Ганнес Альфвен, шведський фізик і астроном, лауреат Нобелівської премії з фізики 1970 року
• 1909 — Бенні Гудмен, американський джазмен, кларнетист, прозваний «королем свінгу»
• 1915 — Богдан Весоловський, український пісняр, композитор легкого жанру, акордеоніст.
• 1934 — Олексій Леонов, льотчик-космонавт СРСР, першим у світі вийшов у відкритий космос («Восход-2», 1965 р.).

Померли

• 1416 — Ієронім Празький, чеський релігійний реформатор (спалений на вогнищі за звинуваченням у єресі)
• 1431 — Жанна д'Арк, національна героїня Франції, католицька свята (спалена англійцями в Руані як єретичка).
• 1640 — Пітер Пауль Рубенс, фламандський живописець.
• 1770 — Франсуа Буше, французький художник і гравер доби рококо.
• 1778 — Вольтер (Марі Франсуа Аруе), французький письменник і філософ.
• 1935 — Ольга Рошкевич, українська перекладачка, збирачка фольклору, перше кохання Івана Франка.
• 1960 — Пастернак Борис, російськомовний поет і письменник єврейського походження, Нобелівський лауреат 1958 року.
• 1966 — Вяйне Аалтонен, фінський скульптор-монументаліст, медальєр, театральний художник.
• 1977 — Пол Дезмонд, американський джазовий альт-саксофоніст і композитор.
• 2008 — Борис Анфіянович Шахлін, радянський спортсмен, 7-разовий олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики.