11 листопада – цей день в історії

Події

• 1215 — скликаний найбільший в історії середньовіччя Латеранський Вселенський собор.
• 1417 — в Констанці завершився початий ще в 1414 році собор, який поклав край Великій схизмі, коли на папському престолі знаходилося одночасно до трьох пап. Новим папою був вибраний представник римської знаті Оддо Колона, який узяв собі ім'я Мартін V.
• 1480 — закінчилося «стояння на Угрі». Московське князівство позбавилось двохсотлітнього монголо-татарського панування.
• 1702 — загін запорізьких козаків визволив від польської облоги Білу Церкву.
• 1790 — у Велику Британію з Китаю вперше завезені хризантеми.
• 1830 — проголошена держава Бельгія.
• 1859 — у світ вийшла поема Тараса Шевченка "Марія".
• 1872 — в Одесі заснований Бессарабсько-Таврійський банк.
• 1889 — Вашингтон став 42-м штатом США.
• 1893 — У Великому театрі у Москві відбулася прем'єра опери Петра Чайковського «Іоланта».
• 1909 — почалося будівництво головної бази ВМС США на Перл-Гарборі.
• 1917 — український полк, сформований з делегатів III Всеукраїнського військового з'їзду, придушив більшовицьке повстання в Києві
  •  — у Росії введений 8-годинний робочий день
  •  — на засіданні Петроградського революційного комітету вперше в Росії вжитий термін «ворог народу»
• 1918 — близько 5-ї години ранку в штабному вагоні маршала Фоша в Комп'єнському лісі підписане Комп'єнське перемир'я, що означало капітуляцію Німеччини і кінець Першої світової війни
  •  — територія Північної Буковини (сучасна Чернівецька область) передана до складу Румунії, де перебувала по 28 червня 1940 року, після чого перейшла до СРСР
  •  — Румунські війська захопили Чернівці
  •  — поляки скинули окупаційний режим німців у Варшаві. Проголошення незалежності Польщі.
• 1920 — частини Червоної армії взяли Перекоп, відкривши дорогу до Криму. Головну роль у розгромі врангелівців відіграли частини повстанської армії Нестора Махна. Петро Врангель наказав евакуювати Крим
• 1925 — вийшла перша пластинка Луї Армстронга.
• 1930 — запатентований газовий холодильник, винахід Альберта Ейнштейна та Лео Сіларда
• 1935 — на Горлівському хімічному заводі стався вибух, що послужило приводом для судового процесу над «саботажниками».
• 1940 — в США випущені перші автомобілі «Джип»
  •  — нацисти розстріляли демонстрацію паризьких студентів на Єлисейських полях.
  •  — У концтаборі Дахау страчено 55 польських інтелігентів — перша масова страта у Дахау
• 1943 — радянські війська зайняли місто Житомир, райцентр Іванків Київської області.

• 1952 — У Каліфорнії продемонстрована дія першого відеомагнітофона.
• 1972 — США закрили свою останню військову базу у В'єтнамі.
• 1973 — Ізраїль і Єгипет підписали договір, що завершив війну між ними.
• 1978 — Міністерство освіти УРСР видало директиву: «Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки» (посилення русифікації).
• 1983 — студент Массачусетського університету Фред Коен продемонстрував перший у світі комп'ютерний вірус.
• 1987 — картина Ван Гога «Іриси» продана за рекордну суму — $53,6 млн.
• 1990 — набула чинності Міжнародна конвенція про боротьбу проти незаконного обороту наркотичних і психотропних речовин.
• 1994 — американський мільярдер Білл Ґейтс на аукціоні в Нью-Йорку заплатив $30,8 млн за рукопис Леонардо да Вінчі (рекордна ціна для рукописів).
• 1999 — у португальський парламент директор лісабонського зоопарку привів лева і тигра на знак протесту проти слабкого фінансування його установи
• 2002 — оглядач «Нової газети» Анна Політковська, посилаючись на джерела в Кремлі, оприлюднює твердження щодо препарату налоксон, який використовували російські спецслужби під час штурму театрального центру у Москві і від якого загинули понад 120 заручників, добраного з кількох варіантів особисто президентом Володимиром Путіним

Народились

• 1106 — Генріх IV, імператор Священної Римської імперії.
• 1513 — Станіслав Оріховський, український філософ.
• 1579 — Франс Снейдерс, фламандський художник.
• 1821 — Федір Достоєвський, російський письменник.
• 1835 — Маттіас Йокумссон, національний поет Ісландії та автор ісландського державного гімну (†1920).
• 1837 — Артур Ґроттґер, польський художник, провідний представник романтизму в польському мистецтві, автор циклу творів на тему повстання 1863—1864 рр.
• 1849 — Калашников Василь, російський винахідник річкових пароплавів.
• 1863 — Поль Синьяк, французький художник-імпресіоніст («Піщаний берег моря»).
• 1868 — Жан Едуар Вюйяр, французький художник, представник символізму й модерну.
• 1891 — Ліля Брік, муза Володимира Маяковського, старша сестра французької письменниці Ельзи Тріолє.
• 1894 — Павло Рибалко, радянський маршал бронетанкових військ, двічі Герой Радянського Союзу.
• 1912 — Анатолій, митрополит Паризький УАПЦ на Зх. Європу (†1997)/
• 1919 — Юхим Березін, український актор, член дуету «Тарапунька і Штепсель».
• 1919 — Кусенко Ольга Яківна, українська актриса.
• 1922 — Курт Воннеґут, американський письменник-фантаст.
• 1928 — Карлос Фуентес, мексиканський письменник.
• 1945 — Даніель Ортега Сааведра, президент Нікарагуа (1985-90, від 2007 р.).
• 1958 — Вадим Сікорський, актор та режисер львівського театру імені Марії Заньковецької, заслужений діяч мистецтв України.
• 1962 — Демі Мур, американська акторка.

Померли

• 1855 — Серен К'єркегор, данський філософ і теолог, основоположник екзистенціалізму.
• 1911 — Володимир Ніколаєв, український архітектор російського походження.
• 1946 — Микола Бурденко, видатний хірург українського походження, один із творців нейрохірургії, перший президент Академії медичних наук СРСР.
• 1975 — Ласовський Володимир Созонтович, український художник, мистецтвознавець та критик, учень Мистецької школи Олекси Новаківського.
• 1976 — Александр Колдер, відомий американський скульптор, автор «мобілей» — кінетичних скульптур, які приводяться в рух електрикою або вітром.
• 1983 — Арно Бабаджанян, радянський композитор .
• 2004 — Ясер Арафат, лідер палестинського визвольного руху.
• 2005 — Пітер Друкер, американський економіст австрійського походження, який вважається батьком сучасної теорії менеджменту.
• 2012 — Ілля Олейников, російський актор.
• 2015 — Юнгвальд-Хількевич Георгій Емілійович, український і російський кінорежисер, сценарист, художник. Заслужений діяч мистецтв України (1995).