Читання завжди на часі. Книги, які вражали в дитинстві

«ЧитаЧАС» являє собою публічну зустріч, під час якої люди з різним досвідом та світосприйняттям розповідають про дитячі книги, які свого часу вплинули на їх особистість та зіграли значну роль в їх житті. Остання зустріч, яка відбулася в літературному музеї, була присвячена Міжнародному дню захисту дітей.

«ЧитаЧАС» народився на другому фестивалі «Дитяча площАРТка» як просте читання дітям книг вголос, – розповіла Олена Зіненко, кураторка проекту «Дитяча площАРТка», – але потім ми поєднали цей формат з ідеєю того, щоб доросла людина розповіла про свою дитячу книжку. Книжку, яка сформувала її як особистість. Тоді виникла ця фраза – «Цю книжку я читав в дитинстві і тепер». Але поштовх виник завдяки розмові з учасником бойових дій Олександром. Він розповів свою історію. Одного разу Олександр опинився під обстрілом. Він згадав книжку, яку читав у дитинстві. Тоді я сказала «Це воно!». І ми почали думати про формат «ЧитаЧАСу».

Формат «ЧитаЧАСу» задумувався як певне стендап-шоу чи неформальний нетеатралізований виступ, під час якого дорослі люди розповідають про свої дитячі враження від прочитаних книжок. «Ми хотіли, щоб у ньому брали участь люди різних професій, різних уподобань, – зазначила Олена Зіненко, – щоб це були не тільки письменники чи літератори. Це вже п’ятий «ЧитаЧАС». У нас були астрономи, художники, актори… Хочеться цим проектом донести думку про те, що люди різних професій читають книги. І тому вони досягли того успіху, який у них є».