Ох, юність. І знов війна

Андрій Бондарев  |  Четвер, 8 квітня 2010, 13:04
Війна, голодомор, смерть. Це було, чи є поруч? Куди бігти? Що ми маємо, що в наших серцях? Чи врятує час? Було з нами, є поруч з нами, і буде назавжди.
Ох, юність. І знов війна

У вівторок, 6 квітня, в Українському Культурному Центрі «Юність», відбувся творчій вечір Євгена Фрідлянда, члена клубу Візбора. Зала була переповнена, всі місця були зайняті, але люди, які прийшли на концерт були згодні, навіть, стояти, аби послухати неперевершене виконання Євгеном Фрідляндом пісень, та просто віршів і гарної музики у прекрасному професійному виконанні.
На вечорі пролунали пісні й вірші, як загальної тематики, так і на тему війни і голодомору. Теми війни і голодомору, дуже пекучі, як для українців, України й усього світу. Після пісень на цю тематику, в багатьох з присутніх у залі, на очі навернулись сльози. Адже багатьох не оминули ці негоди у реальному житті.

Ці пісні виконувались раніше й іншими авторами. Така є участь багатьох пісень, але одну пісню можна слухати безліч разів і у великій кількості варіації. Але критерій оцінки складається не з одного параметру, наприклад майстерності гри на музичному інструменті, а ще й за духовною ознакою. Під духовною ознакою слід розуміти внутрішній світ виконавця, те, як співак хоче донести ідею пісні, і наскільки це йому вдається.

Євген Фрідлянд настільки занурювався у власну творчість, що це було не можна проігнорувати. Важко було виокремити, що, власне, передається піснею, і те, що передається виконавцем, при виконанні пісні.


 

comments powered by HyperComments