«Віч-на-віч». Як об’єднувалися зрячі та незрячі поети

Юлія Гуш  |  Середа, 18 травня 2016, 08:40
Під час фестивалю «Віч на віч» була презентована однойменна аудіокнига за участі харківських поетів.
«Віч-на-віч». Як об’єднувалися зрячі та незрячі поети

До неї увійшли поезії як зрячих, так і незрячих авторів. До створення цієї збірки долучилися такі поети, як Сергій Жадан, Катерина Бабкіна, Олена Касьян, Артем Бутенко, Ольга Тихонова, Ольга Тільна, Олена Рибка, Ілля Ріссенберг, Ганна Яновська, Ігор Зарудко, Катерина Каруник та інші. Сама ж презентація пройшла в приміщенні Літмузею, в затемненій кімнаті, де всі люди незалежно від зору були хоча б трохи, але зрівняні між собою.

«Коли ми готували цей фестиваль, у нас з’явилася думка зробити щось таке, що залишиться на згадку, – розповів Сергій Жадан, – щось предметне. І ми вирішили, що якщо фестиваль, так чи інакше, присвячений незрячим людям, їхнім проблемам та потребам, то добре було би зробити те, про що вони згадують в своїх розмовах. Це аудіокниги. Їх страшенно бракує. Ринку аудіокниг немає. І тому виникла ідея створити таку. Ми запросили харківських поетів різного віку. Тих, хто пише українською і тих, хто пише російською. Зрячих і незрячих. Різних авторів, не ділячи їх за якимись стилістичними, тематичними чи іншими особливостями».

«Звичайно, в таких заходах є потреба, – зазначив музикант Борис Севастьянов, який брав участь у записі аудіокниги. Бо, як я бачу по розповідям незрячих людей, моїх друзів, не так багато уваги приділяється людям з особливими потребами. Я думаю, що такі заходи влаштовувати потрібно, щоб вони відчували себе такими ж самими членами суспільства, як всі інші. Я думаю, раніше такого не робили. Це аудіодиск. Там близько двадцяти авторів, в тому числі й незрячих. Кожен читає по 10 віршів. Я сподіваюсь, що ми продовжимо це робити. Адже є люди, які пишуть. Це дуже цікаво, коли ми слухаємо вірші у виконанні самих поетів».

Під час фестивалю аудіокнига безкоштовно розповсюджувалася серед відвідувачів. Згодом вона стане доступною в інтернет-мережі. «Тому що такі соціальні речі потрібно максимально поширювати, – підкреслив Сергій Жадан, – адже ця книга робилася на волонтерських засадах, ми записали її на студії Бориса Севастьянова. Він це робив безкоштовно. Всі поети також записувалися безкоштовно. І розповсюджуємо ми її так само. Просто для того, щоб всі пам’ятали, що в Харкові була така акція».

 

comments powered by HyperComments