У Харківському літературному музеї вшанували пам'ять художника Валерія Бондаря
Тому цього дня його друзі, колеги та однодумці зібралися біля Харківського літературного музею, щоб вшанувати пам'ять видатного художника. Друг Бондаря, відомий фотограф та журналіст Юрій Ворошилов організував фотовиставку безпосередньо в садку Літмузею. До неї ввійшло чимало фотографій Валерія Бондаря за авторством Степана Сапеляка, Юрія Галича, Віктора Гонтарова та власне Юрія Ворошилова, які висвітлюють ті чи інші сторони його життя. Крім того, на цій виставці також були представлені роботи Валерія Бондаря.
«Я зробив те, що обіцяв рік тому: показав останню виставку Бондаря, – розповів Юрій Ворошилов, – Валєр жив в абсолютно паралельному світі. Жив по класичним принципам художника. Він, напевне, був щасливим. Але він дорого заплатив за свій вільний світ. Він був художником. Він нікому не служив. Тільки Богу в свої душі і серці. І це та парадигма, яка, фактично, задає нам питання: «А хто ми? Як ми живемо?». Ми пристосовуємося. Ми – це якась там частина соціуму або, як Сергій Жадан любить говорити, «простору». Але це болото. І бунт проти нього – піти, не жити в тому болоті».
Фотограф Юрій Ворошилов (у центрі)
Друзям та товаришам Бондаря було що про нього згадати. «Він був справжнім. Він не брехав, – поділився своїми спогадами Микола Таможников, який близько знав Бондаря, – навіть коли його по ребрах били, він казав: «Я нічого не збрехав. Я казав те, що розумію, що декламую, що сповідаю». А за цю справжність били по ребрам».
Фрагмент виставки
«Рік минув з того моменту, як ми прощались з цим по-справжньому талановитим художником. Валєр Бондар був унікальним митцем, – згадувує поет В’ячеслав Романовський, друг Бондаря, – його знали не тільки в Україні, а й у всьому світі. Він надзвичайно цікава людина. Тут прозвучала думка, що подібні зустрічі слід проводити на Покрову. Адже саме це свято любив незабутній Валерій. І ще ми хотіли б випустити книжечку спогадів про Валерія Бондаря. Там ми також плануємо опублікувати деякі його твори».
