Вперед! Allons enfants de la Patrie! Сьогодні відрікаємося від старого світу і святкуємо третю гілку метро

Та-татадам-тадам-тадам-тада-А-А-АМ!

Слова і музика К. Ж. Руже де Ліля (1792).

За часів Третьої республіки мегапісня стала державним гімном Франції (з 14 липня 1975 виконується в новій музичній редакції).

У Росії набула поширення «Робоча Марсельєза» (мелодія «Марсельєзи», текст П. Л. Лаврова, опублікований в газеті «Вперед» 1.7.1875):

Отречемся от старого мира!
Отряхнем его прах с наших ног!
Нам враждебны златые кумиры;
Ненавистен нам царский чертог!
Мы пойдем в ряды страждущих братий,
Мы к голодному люду пойдем;
С ним пошлем мы злодеям проклятья,
На борьбу мы его позовем:
Вставай, подымайся, рабочий народ!
Вставай на врагов, брат голодный!
Раздайся крик мести народной!
Вперед!
Проходять сторіччя, а заклики не міняються…

Також в це день

В 1894 році відкрили найвідоміший лондонський міст – Тауэр-Брфдж.

1905 – Альберт Ейнштейн в статті «Про електродинаміку рухомих тіл» виклав основи Спеціальної теорії відносності.

1908 рік. На Землю впав Тунгуський метеороїд, або Тунгуський метеорит (Тунгуський феномен) – гіпотетичне тіло, імовірно, кометного походження, яке, імовірно, послужило причиною повітряного вибуху, який стався в районі річки Підкам'яна Тунгуска 30 червня 1908 року о 7 годині 14.5±0.8 хвилин за місцевим часом (0 ч 14.5 мін за Грінвічем). Потужність вибуху оцінюється в 10-40 мегатонн, що відповідає енергії великої водневої бомби.

За іншими версіями, ТІЛО рвонуло високо над землею, що надіхнуло уфологів і фантастів – мовляв, це був космічний корабель, або машина часу, або телепортація електроструму Ніколи Тесли, або атомний вибух, або ще який аномальний ніштяк.

1948 – науковці Уільям Шоклі (William Bradford Shockley), Уолтер Браттейн (Walter Houser Brattain) і Джон Бардін (John Bardeen) з «Bell Laboratories» оголосили про створення транзистора.

1993 – до крамниць Кейптауна повернено 1200 тостерів однієї і тієї ж фірми і однієї серії. «Тостери-вбивці», як обізвали їх південноафриканські газети, вистрілювали готові тости з такою силою, що деякі їх щасливі володарі отримали фізичні каліцтва. Тостери були зняті з виробництва, а фірма-виготівник з ганьбою покинула ринок ПАР.

Про великих світу сього

30 червня 1959 року народився Вінсент Д’Онофріо, американський актор.

1966 – Майк Тайсон, американський боксер, двократний чемпіон світу в суперважкій вазі, чия спортивна слава абсолютно незаслужено перекреслена славою кримінальною.

1969 – Анастасія Миколаївна Немоляєва, актриса театру і кіно («Інтердівчина», «Кур'єр»).

Не чокаючись

30 червня 1961 року помер Лі Де Форест, американський винахідник, якого прозвали «батьком радіо». Винайшов тріод і «аудіон» (ламповий детектор і підсилювач) – основу радіо «дотранзисторного століття».

1966 – Ніно Фаріна, італійський автогонщик, перший чемпіон світу в класі гонок Формули-1 1950 року.

1971 – в результаті катастрофи космічного корабля «Союз-11» загинули радянські космонавти Георгій Тимофійович Добровольський, Владислав Миколайович Волков і Віктор Іванович Пацаєв.

1989 – Ростислав Плятт, актор театру і кіно, народний артист СРСР (1961), Лауреат Державної премії СРСР (1982).

У Харкові

Проект на будівництво першої ділянки третьої лінії Харківського Метрополітену був затверджений вказівкою МПС СРСР від 30 червня 1984 року. Проект включав п'ять станцій: «Метробудівників», «Площа Повстання», «Архітектора Бекетова», «Держпром» і «Наукова».

Загальна протяжність ділянки склала 6.12 кілометра.

Станції «Метробудівників» разом з станцією «Спортивна» першої лінії і станція «Держпром» разом із станцією «Університет» (Яка тоді називалася «Дзержинського») другої лінії ставали пересадковими вузлами, утворюючи таким чином варіант вирішення генеральної транспортної схеми на базі «класичного трикутника».

Ця схема забезпечує проїзд в метрополітені між будь-якими двома станціями роблячи всього лише одну пересадку. 6 травня 1995 року Державна комісія підписала акт про прийом в експлуатацію першої ділянки третьою, Алексєєвськой, лінії Харківського Метрополітену.

ru.wikipedia.org
all.kharkov.ua
city.kharkov.ua
a-pesni.golosa.info