В книгарні «Є» презентували збірку авангардної поезії
«Українська авангардна поезія» стала першим проектом, який об‘єднав в одній вірші українських поетів-авангардистів, починаючи від таких відомих фігур, як Микола Бажан та Михайль Семенко та закінчуючи маловідомими авторами на зразок Євгена Бунди та Василя Хмелюка. Чимало віршів в ній публікується вперше. Також збірка унікальна ще й тим, що вона є першою спробою об‘єднати український авангард в одній книжці. Ідея упорядити збірку належить Юлії Стахівській.
«Ми робили цю антологію разом з Юлією Стахівською, – розповів Олег Коцарев, – це поетка, ілюстраторка, журналістка. Видавництво «Смолоскип» виділило нам дослідницьку стипендію, завдяки чому ми змогли так широко і довго працювати над цією антологією. Туди ввійшли твори експериментальних, нестандартних поетів 1910-30-х років. Там є більш-менш відомі поети на зразок Михайля Семенка, так як і поети забуті, тривалий час заборонені, чиї тексти ми мусили шукати по архівах та старих часописах. Чимало віршів, які ввійшли до цієї антології, було би дуже важко знайти пересічному читачу, тому ми прагнули дати йому до них якісь доступ».
Варто також відмітити той факт, що в збірку увійшла творчість авторів не тільки з підрадянської України. Там також представлені вірші тих поетів, які в той час проживали на підпольських землях та в еміграції.
«Це унікальне по суті явище, – розповів Ростислав Мельників, – тут представлено близько 40 поетів, які працювали в експериментальному жанрі. Які уособлювали розвиток та становлення такого явища, як український авангард. Це футуристи, це конструктивісти, це деконструктивісти, це динамічні конструктивісти. Тобто люди, які до слова ставилися дуже прискіпливо і намагалися оновити формальний вигляд української поезії. Там, до речі, багато харків‘ян. Починаючи від Йогансена закінчуючи Володимиром Гаряївом, останнім футуристом Харкова».
За задумом упорядників, ця збірка в першу чергу розрахована на студентів, викладачів, науковців і всіх, хто цікавиться історією української літератури.
