«Україніка» на відкритому уроці професора В.С. Калашника

Отже, в ході лекції виявилось, що багато іноземних мешканців, які народились в Україні, вважають себе українцями за етнічною ознакою. Цей факт підтверджує живучість та незламність української культури і національної свідомості.

Цікаво, що навіть далеко від рідної країни українці демонструють відданість і повагу до своєї культури. Так у 1950 р. виникла перша українська громада в Сіднеї. 

Післявоєнні  імміграційні громади зводили церкви, школи, дошкільні установи, клуби, концертні зали, фінансові кооперативи, редакції газет та ін.  Діяльність, Дмитра Нитченка - видатної постаті в українській діаспорі Австралії – продовжує його дочка. Леся Ткач є одним зі спонсорів премії журналу «Березіль», а також членом його редколегії.

Активна громадська та культурна діяльність таких людей викликає повагу з боку не лише українців, а й з боку держави, в якій проживає діаспора. У Новій Зеландії  навіть ті українці, які не працювали в цій державі, але підтримують своїх працюючих дітей, отримують пенсії. 15 червня 2007 року було офіційно зареєстроване Об'єднання українців Нової Зеландії. Із цією подією українців Нової Зеландії привітав голова Союзу українських організацій Австралії, Генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів. З того часу українців Нової Зеландії  визнали частиною світової української діаспори.

 У теплій атмосфері пройшов урок. Студенти й гості багато дізнались, почерпнули натхнення і відчули себе частиною Українського світу. Наприкінці лекції  Ніна Іванівна Баласанян, голова проекту «Україніка» охоче розповіла про його мету і діяльність. І це так доречно, адже головна мета проекту – збереження української культури, духовності та національної свідомості українців. Про молодіжний рух проекту «Україніка» слухачі дізнались від Ашурко Юлії, керівника руху. Студенти ставили запитання, дехто висловив бажання приєднатись до проекту.

Так,  разом пізнаючи історію і сьогодення, знайомляться українці й «Україніка» з усім світом.