Засідання "Українського клубу Слобідчини": обговорювали Українську хартію вільної людини

«Хіба Сковорода був такою вільною людиною, щоб міг це сприйняти», - так охарактеризував Українську хартію вільної людини історик-публіцист Станіслав Ніколенко під час грудневого радіоефіру на «Новій хвилі».

Проте у більшості членів клубу ідейний зміст хартії , напевно,  не викликав ні заперечень, ні запитань, бо метою обговорення були способи втілення її в життя. Чи готові ми бути такими вільними людьми, про яких йдеться в документі, маємо визначитись самі. Тож не буде зайвим ознайомитися з  текстом  Хартії. 

Про те, що являє собою ця Українська хартія вільної людини, розповів громадський діяч та дипломат Данило Лубківський «Хартія вільної людини не ставить конкретних завдань , вона говорить про принципи поведінки. Люди постали перед питанням, чому ж немає якихось конкретних задач. Відповідь на це дуже проста. Ми за останнє десятиліття побачили, що є життєва проблема у зміні влади. І ця проблема полягає у тому, що кожна влада нова, яка приходить, вона в принципі сутнісно нічого не змінює. І проблема не те, що влада погана. Не в цьому проблема. Очевидно є якісь глибокі внутрішні проблеми у суспільстві».

Економіст Тарас Данько у відповідь від вільної людини перейшов до теми вільної громади, яка розуміє, що їй потрібно і втілює бажане в життя.

Спілкування з Данилом Лубківським відбувалось за допомогою відеозв’язку.

Громадський активіст Дмитро Пилипець згадав про відновлення роботи Харківського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка та розповів про цілі, орієнтовні плани цієї громадської організації.

З проблем ідейних та глобальних зійшли до локальніших, тобто почали обмірковувати почуте та висловлювати ідеї нових громадських акцій та кампаній. Серед загального переліку проблем одним з ключових було питання збереження природи як мірила громадянської свідомості людини. Також обговорювали проблеми національної еліти та зміни «критеріїв» успішності, якою почасти вважають матеріальну забезпеченість.