Працівники міліції місяць переховували труп, а тоді показали його рідним зниклого безвісти Євгена Тимченка
Це сталося 17 вересня 2008 року. Мати негайно звернулася до працівників міліції. Не чекаючи відповіді розшуку рідні самотужки телефонували до лікарень та моргів. Однак жодної інформації про зниклого безвісти з описами сина Ірини Левашової не надходило.
Майже через місяць рідним показали одяг Євгена Тимченка і фотографії трупа. Матір зниклого безвісти переконували відмовитись розпізнавати труп і кремувати його. Однак рідні наполягали на своєму. Побачити труп на власні очі наважилася лише тітка Євгена Тимченка.
«Його тіло було чорним. У ньому лазили величезні черви. Шрамів від операцій я не побачила», - розповіла «Справжній варті» Тетяна Чухрай.
Однак рідні вирішили забрати труп і поховати його.
«Навіть, якщо це не мій син, хто б це не був, це людина. Ми поховали. Священик відспівав», - згадує мати Євгена Тимченка.
Але на цьому Ірина Левашова не зупинилась. Вона почала з’ясовувати всі подробиці загибелі наданого їй трупа і вести власне розслідування.
Як виявилося, 17.09.2008 року на автомобільному шосе Харків – Сімферополь сталося ДТП, після якого невідомого потерпілого з переломом черепа доставили до Харківської обласної клінічної лікарні.
18.09.2008 року до лікарні прийшов І. Кузнєцов і запитав, чи немає там його колеги по роботі Дмитра Волика. Йому відповіли, що є один нерозпізнаний юнак. І. Кузнєцов підійшов до скляних дверей, однак упізнати свого колегу так і не зумів, бо потерпілий лежав в іншому кінці палати. На всякий випадок він потелефонував на роботу й дізнався домашню адресу та рік народження Волика Дмитра Анатолійовича. Але прийшовши на роботу І. Кузнєцов побачив свого колегу Д. Волика і попрохав начальника повідомити про це в лікарню.
(Всередині документу міститься інформація про свідчення І. Кузнєцова.)
Однак не зважаючи на те, що Дмитро Волик знайшовся, а невідомого потерпілого так ніхто й не розпізнав, його продовжували записувати як Волик Дмитро Анатолійовича. Через два дні невідомий помер і його труп відправили до моргу під чужим прізвищем. Навіть, мається телеграма, що рідним Д. Волика повідомили про його смерть.
Дізнавшись про все це мати Євгена Тимченка їздила за вказаною адресою Дмитра Волика. Юнак був живим і здоровим а його рідним нічого подібного не повідомляли.
Звідкіля працівники міліції дістали одяг Євгена Тимченка і чому нерозпізнаний труп вирішили показати аж через місяць залишається загадкою.
(Чому труп нерозпізнаного юнака вирішили вважати Євгеном Тимченком так і незрозуміло.)
«Так, це точно одяг мого сина. Я його зберігаю як речовий доказ. Якщо мені кажуть, що було ДТП, у нього був перелом черепа, блювота, підозра на перелом ребер. Я не розумію, як після цього всього одяг міг лишитися чистим? Якщо у мого сина було стільки травм, чому одяг не був порізаний? Невже лікарі такі садисти, що після перелому черепа і ребер знімали цю футболку через голову?..
(Частинки сорочки були вирізані для експертизи)
Я так і не знайшла тих лікарів чи медсестер, які особисто знімали цей одяг… Того вечора був дощ, до того ж, ДТП. Після цього всього штани теж не могли лишитися чистими», - розмірковує Ірина Левашова.
«Це був такий жах. Коли нам видали труп, у нього посипалася щока… Лаборант судово-медичної експертизи Харківської обласної клінічної лікарні Ворона Марина Григорівна запропонувала нам полити труп формаліном. Ми погодились. Вона вилила на нього цілу каністру. Це я вже потім дізналася, що формалін руйнує ДНК. Тепер я не знаю, чи допоможе ексгумація і чи зможуть експерти там щось визначити. Відбитки пальців у цього трупа ніхто не брав», - зазначила Ірина Левашова.
Ірина Левашова також сподівалася, що люди, які бачили як працівники міліції схопили її сина і повезли в невідомому напрямку, зможуть надати відповідні свідчення у прокуратурі та судах. Однак жоден свідок на це не погодився.
Офіційно заявити про це змогла лише Н. Рязанова. Вона особисто не бачила факту затримання, однак власними вухами чула як це обговорювали мешканці 3-го під’їзду сусіднього будинку.
Ірина Левашова зверталася до суду і вимагала порушити кримінальну справу проти працівників міліції, призначити ексгумацію та експертизу наданого їй трупа. Однак позитивних рішень не отримала.
За словами Ірини Левашової, під час довгих розслідувань і розмов зі слідчими їй було сказано: «Органи в нього були здоровими».
«Я тоді не питала які в нього були органи. Я питала що з ним було після ДТП і де зберігали труп», - згадує Ірина Левашова.
Враховуючи те, що у Євгена Тимченка була перша група крові, а при його пошуку виникла низка невідповідностей і порушень, Ірина Левашова підозрює, що працівники міліції викрали її сина і здали на органи.
За словами Ірини Левашової, подібна історія трапилася ще з однією родиною. Їх син зник безвісти. Розпізнавати труп запросили аж через 45 днів. Стверджували, що він отримав серйозні травми під час ДТП. Однак наданий одяг був чистим. Якщо батьки погодяться розповісти детальніше про зникнення і пошук їх сина та нададуть відповідні документи, ця історія також буде опублікована.
Водночас, Ірина Левашова продовжує боротися за правду. Вона хоче знати де її син, чому його забрали працівники міліції і чий труп їй надали для поховання. Мати Євгена Тимченка, до сьогодні, з усіх сил намагається притягнути до кримінальної відповідальності працівників міліції. Якщо хтось із Вас бажає допомогти цій жінці, прошу писати на e-mail: zhanna.morta@gmail.com або в коментарях.
