П'ємо зі звуками. Сьогодні – день народження звукового кіно

Четвер, 12 березня 2009, 08:34
Якщо ви сьогодні голосно булькатимете – нічого страшного. Тому що саме цього дня в 1923 році Лі Де Форест «закрив» епоху німого кіно. Форест продемонстрував «фонофильм», чим, треба визнати, немало здивував тодішніх кіноманів. Ще б! Адже тепер на чорно-білому екрані не тільки кривлялися, але ще й розмовляли.
П'ємо зі звуками. Сьогодні – день народження звукового кіно

Також цього дня…

...в 1896 р. в Петербурзі в приміщеннях університету за допомогою винайденого приладу О. Поповим була передана перша в світі радіограма.

1899 – відбувся перший в Росії міжнародний хокейний матч. Це сталося в Петербурзі, у Тучкова моста, прямо на льоді Малої Неви. Грала вітчизняна команда «Спорт» і команда англійців, що проживали в російській столиці. Рахунок 4:4.

1911 – доктор Флетчер з Рокфелеровського інституту відкрив причини дитячого церебрального паралічу.

1912 – в США заснований рух The Girl Guides (згодом названий бойскаутським).

1918 – Москва, куди днем раніше переїхав радянський уряд, знову стала столицею.

1918 – почався перехід кораблів радянського Балтійського флоту з Гельсингфорса (Хельсінкі) до Кронштадта. Увійшов до радянської історії як «Льодовий похід».

1924 – польський військовий міністр генерал Владислав Сикорський заборонив жінкам, що служать в міністерстві, носити шовкові панчохи і «інші дамські дурниці».

1933 – президент Німеччини Гінденбург заборонив республіканський прапор і наказав вивішувати пліч-о-пліч імперський і нацистський прапори.

1944 – на озброєння Робітничо-селянської Червоної Армії приймається самохідно-артилерійська установка ІСУ-122

1969 — Пол Маккартні одружився на Лінді Істман. А Джордж і Патті Харрісони були затримані за зберігання наркотиків.

1974 – автоматична станція «Марс-6» приземляється на поверхню «червоної планети».

2004 – розпорядженням глави Держкомспорту Росії Вячеслава Фетісова кіберспорт, під яким розуміються комп'ютерні ігри, визнаний офіційним видом спорту в Російській Федерації.

Про відомих світу сього

У 1613 році народився Андре Ленотр, французький архітектор, видатний планувальник парків. Головною роботою творця королівських парків в Сен-Жермен, Фонтенбло, Шантійі, Сен-Клу, Тюїльрі стало планування ансамблю Версаля з величезним парком. Під час роботи в Англії він склав проекти Сент-Джемського і Грінвічського парків. Характерною особливістю робіт Ленотра є далекі перспективи, прямі алеї. Своєю красою йому зобов'язані і Єлісейські поля в столиці Франції.

1672 – Річард Стіл, англійський письменник і журналіст.

1685 – Джордж Берклі, англійський філософ, представник суб'єктивного ідеалізму, єпіскоп в Клойні (Ірландія), засновник сучасного реалізму.

1737 – Василь Іванович Баженов, російський архітектор, один з засновників російського класицизму. Багато що з задуманого Баженовим здійснити так і не вдалося, зокрема, Великий Кремлівський палац. Прекрасний ансамбль в Царицино не влаштував імператрицю: «Це острог, а не палац! Зламати оний вщент!» Побудував будинок Пашкова в Москві. Архітектор Бренна добудовував розпочатий Баженовим Михайлівський палац в Петербурзі.

1831 – Клемент Студебекер (Clement Studebaker), американський промисловець, засновник знаменитої сімейної фірми. Починавши як коваль і власник майстерні з ремонту фургонів, він незабаром разом з чотирма братами створив компанію з виробництва фургонів, якими забезпечував фермерів, поселенців, що рухалися на захід, а під час Громадянської війни отримав великий урядовий контракт. За свою історію компанія виробила більше 750 тисяч фургонів. У 1897 році Студебекери почали виробляти автомобілі. Радянським людям добре відомі армійські вантажні автомобілі, які поставлялися в країну в роки війни за умовами лендлізу.

1889 – Вацлав Хома Ніжінський, російський артист балету.

1898 – Євгеній Деммені, актор, режисер, теоретик і історик лялькового театру. Створив «Театр Петрушки», з яким він увійшов до складу Ленінградського ТЮГа, а з січня 1937 року Деммені керував Ленінградським державним ляльковим театром, якому потім було привласнено його ім'я.

1914 – Лідія Компанієц, українська поетеса і сценарист.

1917 – Вернер Клемке, німецький художник, майстер книжкової і журнальної графіки. Відомий ілюстраціями до казок братів Грімм, творів В. В. Маяковського і ін.

1921 – Джованні Аньєллі, глова найбагатшого і впливовішого капіталістичного сімейства Італії, довічний сенатор, співвласник газети Stampa, футбольного клубу «Ювентус» і так далі. Його дід Джованні Аньєллі-перший сто років тому поклав початок італійському автомобілебудуванню, заснувавши «ФІАТ». Під керівництвом Джованні Аньєллі-другого ФІАТ, став найбільшим підприємством Європи.

1939 – Аркадій Северний (справжнє ім'я – Аркадій Дмитрович Звездін), виконавець одеських і блатних пісень.

1946 – Лайза Мінеллі, американська актриса, співачка, володарка «Оскара» («Кабаре», «Артур»).

1965 – Тетяна Лютаєва, актриса («Гардемарини, вперед!», «Чорний квадрат»).
 

ТЕГИ: кіно
comments powered by HyperComments