Хай, браза нігга! З індепенденсом, йо! Тунайт буде спекотно!

До речі, Республіка Нігер (як вже здогадався читач, це африканська країна), – одна з найспекотніших країн світу. Протягом всього року полуденна спека не менше +30°, мінімальна температура +8°.

Також цього дня

1492 – вигнання євреїв з Іспанії.

1778 – в Мілані відкрилася будівля опери «Ла Скала», побудована архітектором Джузеппе П’єрмаріні на місці старої церкви Санта Марія делла Скала.

1795 –заснована Паризька консерваторія.

1882 – конгрес США заборонив в'їзд до країни лунатикам, злочинцям і божевільним, а також на 10 років заборонив імміграцію китайців. У Піднебесній образилися.

1907 – в Португалії неділя оголошена вихідним днем. Несподівано-то як!

1913 – російська поліція заборонила футбольний матч в Касимові (нині Рязанська область), заявивши, що дане скупчення людей є незаконними зборами.

1914 – Перша світова війна: Німеччина оголосила війну Франції.

1922 – радіо Нью-Йорку застосувало перший в світі звуковий радіоефект: двома шматками дерева було зображено ляскання дверима.

1935 – в школах України введено предмет «фізкультура».

1940 – на сьомій сесії Верховної Ради СРСР задоволено прохання Народного сейму Литовської РСР про вхід республіки до складу СРСР.

1958 – американська АПЛ «Наутілус» в ході секретного завдання «Сонячне світло» о 23 годині 15 хвилин вперше в історії досягла Північного полюса під водою.

1980 – пройшла церемонія урочистого закриття XXII Олімпійських ігор в Москві. Не дивлячись на бойкот Московської олімпіади цілою низкою країн, спортивне свято пройшло з великим успіхом, під час Ігор було встановлено 74 олімпійських і 36 світових рекордів.

2002 – румунські відьми були розгнівані тим, що їм заборонили виступати по телебаченню. Такою була вимога для вступу країни в Євросоюз. Відтепер в Румунії заборонена будь-яка пряма або непряма пропаганда окультизму в радио- і телепередачах.

Про великих світу сього

3 серпня 1811 року народився Еліша Отіс, винахідник ліфта.

1900 – Джон Скоупс, американський вчитель, обвинувачений на «мавпячому процесі» 1925 року в містечку Дейтон (штат Теннессі) за викладання еволюційної теорії Дарвіна.

1904 – Кліффорд Саймак, американський письменник-фантаст («Заповідник гоблінів»).
1905 – Борис Курчатов, радянський хімік. На честь його названий елемент курчатовій.
1910 – Вацлав Дворжецький, актор театру і кіно, народний артист РРФСР («Щит і меч», «Листи мертвої людини»).

1940 – Мартін Шин (справжнє ім'я Рамон Естевес), американський актор іспано-ірландського походження («Апокаліпсис сьогодні», «Уолл-стріт», «Ганді», «Американський президент»).

1946 – Микола Бурляєв, російський актор театру і кіно і режисер («Служили два товариші», «Андрій Рубльов», «Лермонтов»).

1958 – Олександр Невзоров, тележурналіст. Репортер, ведучий програм «600 секунд», «Дике поле» і ін. У 1995–1999 роках депутат Державної Думи РФ.

1967 – Матьє Кассовіц, французький актор, режисер і сценарист (поставив «Ненависть», «Багрові ріки», «Готику», «Вавілон Н.Е.», зіграв у фільмах «П'ятий елемент», «Яків-брехун», «Амелі», «Мюнхен»).

Не чокаючись

3 серпня 1929 року помер Еміль Берлінер, американський винахідник німецького походження. У 1887 році він вигадав новий пристрій для звукозапису, який назвав грамофоном.

1934 – Володимир Дуров, російський цирковий артист-дресировщик.

1968 – Костянтин Рокоссовський, маршал Радянського Союзу, маршал Польщі, двічі Герой Радянського Союзу. На переконання багатьох істориків, саме заслуги Рокоссовського в більшій мірі вплинули на хід Другої Світової війни, в якій переміг СРСР сотовариші, а не Георгія Жукова, як прийнято вважати.

1994 – великий Інокентій Смоктуновський, радянський і російський актор театру і кіно.

1998 – Альфред Шнітке, радянський і російський композитор і піаніст, теоретик музики і педагог.

2008 – Олександр Солженіцин, російський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури.

У Харкові

3 серпня 1899 року в Харкові відкрита безкоштовна библиотека-читальня для робочих Харківського винного складу. Створювалася вона на приватні пожертвування і була відділенням 1-ої безкоштовної народної бібліотеки-читальні Харківського Товариства розповсюдження в народі письменності. У бібліотеці налічувалося 1049 томів на суму 822 крб. 70 коп. Підписчиків – 141, зокрема продавців казенних винних лавок – 29.

ru.wikipedia.org
all.kharkov.ua
city.kharkov.ua