1 вересня – споживаємо зі Знанням (справи). І щоб біленька йшла, «як діти в школу»
І тим, і іншим хочеться побажати цього дня: першим – щоб гризти гранит науки було трохи легше, другим – щоб було цікавіше. Ну а краще за все і першим. і другим зібратися разом і полегшити/прикрасити своє життя нехитрим хімічним способом за допомогою з'єднання C2H5OH.
В Україні День знань за традицією святкується 1 вересня. Офіційно це свято було засноване Верховною Радою СРСР 1 вересня 1984 року. 1 вересня святкують школярі і студенти, цього дня у них починається новий навчальний рік.
У Стародавній Іудеї 1 вересня також святкувалося, і саме цього дня Спаситель вперше звернувся до народу з проповіддю. Цього ж дня, в 312 році, імператор Костянтин, перейнявши християнство від матери Олени, розбив свого супротивника Мавксентія, осяявши військо прапором, на якому був зображений хрест. Після перемоги Хрістової Церква перестала переслідуватися і почала свій переможний хід по Візантійській імперії.
На Русі початок вересня православні зустрічали співом тропаря на новоліття, простіше кажучи – 1 вересня святкувалося як Новий рік. Але в кінці 1669 року Петро І видав указ про святкування Нового року 1 січня і введення літочислення на західний зразок – від Різдва Христова.
Перший раз в перший клас.
Знання – сила.
Знання – ВЛАДА!
Хто цього не зрозумів – ласкаво просимо на копальні і каменоломні.
Також цього дня
Перші книги нахаляву
1714 – в Петербурзі за розпорядженням, знову ж таки, Петра I створена перша в Росії державна публічна бібліотека. В її основу лягли троє книжкових зборів: бібліотека Аптекарського наказу, бібліотека герцога Курляндського і дарована Петру герцогом Голштинським Готторпська бібліотека. У 1725 році бібліотека була передана у ведення Імператорської Академії наук. Нині це бібліотека Російської Академії наук.
Полетіли!
1 вересня 1783 року о 13:45 Жак Шарль і один з братів Робер піднімаються в повітря з саду Тюільрі в Парижі на очах у натовпу, що налічував близько 400 000 глядачів, і стають першими людьми, що зробили вільний політ на водневому аеростаті. Аеростат діаметром 8.6 метра, пролітає 43 кілометри і приземляється в околицях міста Неле. Цей політ ознаменував собою початок кінця монгольфьєрів, оскільки водневі аеростати забезпечували велику дальність і тривалість польотів.
Ось вам хрест!
1 вересня 1941 року Адольф Гітлер відновлює вищу військову нагороду Німеччини – Залізний Хрест.
Косив Ясь конюшину
1 вересня 1969 року святкує роковини свого народження білоруський ансамбль «Пісняри».
Про великих світу сього
У 1875 році 1 вересня народився Едгар Райс Берроуз – американський письменник, «батько» Тарзана.
У 1899-му – Андрій Платонов (Кліментов) – російський письменник, поет, критик, журналіст, прозаїк, що удостоївся найкоротшої і найяскравішої літературній «рецензії»: на полях його повісті «Про запас» Сталін написав «Сволота». Несподіваний, яскравий, густий, образний і недорікуватий стиль Платонова Хемінгуей називав геніальним. У роки, коли його не публікували, займався літературною поденщиною: писав під псевдонімом рецензії, займався літературною обробкою російських народних казок.
У 1958-му – Сергій Гармаш, російський актор («Сталінград», «Біси», «Солдат Іван Чонкін»).
1962 – Руд Гулліт, голландський футболіст родом з Сурінама, володар «Золотого м'яча» кращому гравцю Європи 1987 року. Був капітаном голландської збірної, що стала чемпіоном Європи 1988 р., (завдяки перемозі над збірною СРСР). Грав в голландських клубах «Гарлем», «Фейенорд» і «ПСВ Ейндховен», потім перейшов до «Мілану» (1987), тренер.
1964 – Женя Білоусов, естрадний співак.
Не чокаючись
1 вересня 1729 року помер Річард Стіл, англійський письменник, журналіст (так, ми вже тоді були).
1830 – Василь Львович Пушкін, поет, дядько О. С. Пушкина («Небезпечний сусід», «Капітан Храбров»).
1970 – Франсуа Моріак, французький письменник і поет, лауреат Нобелівської премії 1952 року («Підліток минулих часів», «Пустеля любові»).
1981 – Альберт Шпеєр, архітектор, один з головних нацистських злочинців фашистської Німеччини.
У Харкові
1 вересня 1802 року Василь Каразін виголошує запальну промову перед міською громадою. З властивим йому захопленням, а іноді і перебільшенням, він передбачає, що з установою в Харкові університету місто даватиме Росії «красномовних наставників в Слові Божому і моральності, освічених пояснювачів волі Царськоі, мудрих суддів, лікарів, природодослідників і учених, освічених комерсантів, ораторів, поетів, вихователів російського юнацтва».
Він мріяв, що «незвичайний збіг народу прикрасить і розповсюдить це місто і залежні від нього (повіти), наповнить його всіма утіхами, властивими освіченому суспільству, що багатства всіх країн Росії почнуть литися до нас річкою, що достаток і радість матимуть у нас вірний притулок…»
Так починався Харківський університет.
ru.wikipedia.org
all.kharkov.ua
city.kharkov.ua
