Софія Київська належить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

За літописом у 1037 році Ярослав Мудрий збудував Софійський собор на честь перемоги над печенігами. За деякими історичними джерелами, Софійську церкву було збудовано з дерева ще за часів княгині Ольги. Князь Володимир Великий наказав перебудувати храм. Але дерев`яний собор згорів внаслідок чергової навали печенігів. Ярослав Мудрий наказав збудувати на цьому місці такий храм, який би не поступався Константинопольській Софії. За три роки ззовні будівля була готова. Внутрішнє оздоблення тривало п`ять років. Після цього храм урочисто освятили у присутності самого князя.
Собор став не лише головним храмом Київської Русі, але й головним культурним осередком. Князь Ярослав заснував тут першу на Русі бібліотеку та школу. Також у Софійському соборі проходили церемонії коронації та прийоми іноземних послів. Трохи пізніше він став князівською усипальницею.
Довжина храму – 37 метрів, а ширина – 55. Фасади оздоблені декоративними нішами, орнаментом, мозаїкою і живописом. До нашого часу на стінах Софійського собору збереглися безцінні шедеври українського мистецтва. Найвідомішим є образ Божої Матері Оранти, який викладено мозаїкою. На стіні абсиди під Орантою розташовано сцену «Євхаристія». Лік Христа-Пантократора (Вседержителя) зображено на внутрішньому боці головної бані.
Софія Київська протягом століть відігравала роль найбільшої святині Києва. У 1776 р. імператриця Катерина ІІ своїм указом закрила Софійський собор та передала його митрополитові під резиденцію.
Софію Київську першою серед пам’яток архітектури України було внесено до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Історичні події:
1037 р. – завершення будівництво Софіївського собору в Києві та його освячення.
1681 р. – укладено на 20 років т. з. «Бахчисарайський мир» між Московією, Туреччиною і Кримським ханством. За ним Крим та Туреччина визнали Лівобережну Україну, Київ та Запоріжжя приєднаними до Московського царства.
1906 р. – у Києві видано першу щоденну україномовну газету – «Громадська Думка».
Народилися:
1873 р. народився український математик Володимир Левицький. Він зібрав і впорядкував матеріали української математичної термінології. Був автором першої україномовної фахової статті з математики та редактором першого українського часопису з природничих наук.
1877 р. – народився Левко Мацієвич, громадський діяч і науковець.
1881 р. – народився Антін Львович Лотоцький, український письменник.
1893 р. – народився Павло Горячий, сотник Армії УНР.
1894 р. — народився Євген Онацький, провідний діяч Організації Українських Націоналістів, громадський діяч, журналіст і науковець.
1936 р. – народився Степан Ткачук, український письменник, перекладач з діаспори (Румунія).
1990 р. – народився Євген Давиденко, гравець «Кривбасу» з 2007 року. За молодіжний (дублюючий) склад команди провів 16 ігор. Вихованець криворізького футболу.
Іменини (день Янгола) відзначають:
Вусирис, Гавдентій, Гайя, Геласій, Іриней, Мартіна, Меланія (Меланья, Маланья), Михайло, Немі, Олимпіодор, Петро, Саламін.
За традицією в Україні:
Свято на честь знатної римлянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця життя прямувала до Христа. Щедрий вечір. Щедра кутя. Стіл ломився від різноманітної їжі. Водили по вулицям «Меланку» – переодягненого в жіноче вбрання хлопчика, який був схожим на дівчину та не мав вусів. Водив Василь – дорослий хлопець.
Якщо на Меланки сонячно й відлига, то чекай теплого літа. «Яка Меланка, такі й Петро з Павлом». Діти клали у батькові чоботи шматочок хліба і вуглинку. Натомість він просив подати правий чи лівий чобіт. Якщо втрапила вуглинка, то рік буде голодний, а хлібець – щедрий. Кілька цибулин посипали сіллю. Якщо вранці сіль набухла вологою, то невдовзі піде дощ, стала геть мокрою – злива. Дивилися, куди тварина ляже головою: до сходу – на врожай, до заходу – на недорід. Ожеледь на деревах – уродить садовина. Багато пухнастого інею на деревах – до врожаю зернових і доброго медозбору. Сильний мороз і падає малий сніжок – на врожай хліба, здоров'я людей і тварин. Коли ж тепло і без снігу – на неврожай і хвороби. Падає м'який сніг – на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.