За харків'янку, яка поклала голову в пащу левові

Неділя, 13 березня 2011, 08:34
Якщо в російських селищах жінки коня на скаку зупиняють, то у нас сміливо входять в клітку до лева. 101 рік тому в Харкові народилася Ірина Бугримова – перша в світі жінка-дресирувальник левів.
Ірина Бугримова

Ірина Миколаївна Бугримова народилася 13 березня 1910 року в Харкові. Батько її був професором ветеринарії, нерідко лікував тварин на іподромі і в цирку. Ірина з 12 років часто асистувала йому при операціях. Мати отримала музичну освіту, добре грала на фортепіано, малювала, захоплювалась мистецтвом фотографії.

Ірина була четвертою дівчинкою в сім'ї. У сім років її віддали в музичну школу і в балетну студію при Харківському оперному театрі. Проте прийшло нове захоплення – спорт. Бугримова стала поєднувати балет зі спортом. Вона була чемпіонкою України одразу з кількох видів спорту, кілька разів займала на Всесоюзних спартакіадах перші місця. До цього часу бути балериною їй вже перехотілося, з'явилися мрії стати каскадером.

Саме в цей період життя Бугримова познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком і партнером по творчості Олександром Буслаєва. Спільно вони створили цирковий номер «Політ на санях».

У 1937 році радянський цирк закупив групу дресированих леопардів, і керуючий цирками Данкман абсолютно несподівано запропонував Бугрімової поєднати трюки і дрессуру. Такого в цирку ще не бувало. Але Данкман хотів отримати першу в радянському цирку жінку-приборкувачка.

За свою циркову життя Бугримова видресирували 80 левів. Перший – Цезар – став другом на довгі роки. З мистецтвом знаменитої приборкувачка були знайомі глядачі всього світу. Її леви виконували неймовірні на той час номери: ходили по канату, разом з приборкувачка гойдалася на гойдалці під куполом цирку.

З 1976 року Бугримова не працювала на арені, але вела активне громадське життя. Померла велика дресирувальниця 20 лютого 2001. Похована на Троєкуровському кладовищі Москви.

У Харкові ім'ям Бугрімової названо площу перед новим цирком.

Також в цей день...

У 1781 – англійський астроном Вільям Гершель за допомогою власноручно виготовленого телескопа відкрив сьому планету Сонячної системи – Уран. Щоправда, спочатку він прийняв її за комету. Коли з'ясувалося, що це невідома раніше планета, він отримав медаль Королівського товариства і посаду придворного астронома. Сам Гершель назвав планету на честь свого високого покровителя короля Георга III «Зіркою Георга», короткий час вона носила ім'я першовідкривача, поки німецький астроном Іоганн Боді не придумав для неї назву Уран.

1852 – нью-йоркська газета «NY Lantern weekly» опублікувала перше зображення дядечка Сема.

1887 – Честер Грінвуд зі штату Мен запатентував навушники.

1894 – у паризькому нічному клубі вперше в світі пройшло представлення професійного стриптизу.

1917 – у Петрограді вийшов перший номер газети «Известия Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів» (тепер «Известия»).

1930 – американський астроном Клод Томбо відкрив дев'яту планету Сонячної системи, в травні того ж року отримала назву Плутон. За іншими відомостями планета була відкрита 18 березня.

1930 – закрилася Московська біржа праці. Останній напрям на роботу був виданий слюсарю Михайлу Шкунову. І Радянський Союз став першою в світі країною, яка покінчила з безробіттям.

1947 – уряд Великобританії заборонило проведення спортивних заходів серед робочого тижня з метою підвищення продуктивності праці.

1961 – 79-річному Пабло Пікассо в його геніальне ребро вселився біс, і художник одружився на 37-річної моделі Жаклін Рок.

1970 – голова КДБ Ю. Андропов віддає наказ знищити останки Гітлера і Геббельса, таємно поховані у військовому містечку Магдебургу.

1974 – у Парижі відкривається аеропорт імені Шарля де Голля.

1983 – ірландська група U2 вперше очолює англійський хіт-парад зі своїм альбомом War.

1996 – НАСА і України укладають договір про політ українського космонавта.

2004 – Лучано Паваротті попрощався з глядачами. Він востаннє вийшов на сцену «Metropolitan Opera» в ролі Маріо Каварадоссі в опері Пуччіні «Тоска». Перед виставою він офіційно оголосив про те, що покидає оперну сцену. У «Metropolitan» був аншлаг – не дивлячись на те, що часом голос Паваротті звучав слабкіше, ніж зазвичай, зал проводив його 11-хвилинної овацією.

Про знаменитих світу цього...

У 1888 році народився Антон Семенович Макаренко, радянський письменник («Педагогічна поема», «Прапори на баштах») та педагог. Здійснив безприкладний в педагогічній практиці досвід масового перевиховання дітей-правопорушників у трудовій колонії.

1911 – Рон (Лафайет Рональд) Хаббард, американець, коло захоплень і діяльності якого був незвичайно широкий; відомий насамперед як письменник-фантаст і засновник діанетики і саєнтології.

1913 – Сергій Міхалков, російський радянський поет, байкар і драматург. Автор (спільно з Ель-Регістаном) тексту Державного гімну СРСР. Творець благородного образу радянського міліціонера в особі Дяді Стьопи. Літератор, що описав такої дорогої серцю радянських школярів недільний похід в музей Володимира Ілліча. І отримав за все це три Сталінських премії.

1942 – Скетмен Джон (Джон Пол Ларкін), американський джазовий музикант і поет. Він створив унікальний стиль музики, що поєднує в собі скет і хаус.

1944 – Ігор Еміль Кіо, чаклун і характерник, а просто – ілюзіоніст, почесний академік Національної академії циркового мистецтва РФ.

1951 – Ірина Іванівна Алфьорова, радянська і російська актриса театру і кіно, народна артистка Росії («Д'Артаньян і три мушкетери», «Нічні забави», «Капкан»).

Не цокаючись...

У 1995 році в Калінінградській області Росії в Куршській затоці (Балтійське море) стався відрив крижини, яка, дрейфуючи у бік Литви, відійшла від берега на десятки кілометрів. Відірваними від землі виявилися більше 500 рибалок (рекорд для такого виду подій). У порятунку брали участь три вертольоти і п'ять човнів місцевих жителів. Загинули не менше 80 людей, сотні були обморожені і поранені.

У 1996 році помер Кшиштоф Кесьлевскій, польський кінорежисер.

У Харкові...

У 1791 році на посаду міського голови «визначено» Олексія Тамбовцева, який до виборыв був засідателем Губернського Магістрату. Головою він пробув не довго: рік і 10 місяців, та й протягом цього часу не завжди був у місті. У 1791 році він їде на кілька місяців до Петербурга, і посада його «відправляв за призначенням Губернського Магістрату голосний від цехів Іван Скляр».

Іменини відзначають...

Арсеній, Василь, Іван, Кіра, Марина, Нестор, Микола.

comments powered by HyperComments