Чорнобильська катастрофа – не перший ядерний вибух в Україні
Передісторія
У 1970 році неподалік від села Хрестище було виявлено потужне газоконденсатне родовище, запаси якого оцінювалися в 300 мільярдів кубометрів природного газу. Вже до кінця 1971 року на його території діяло 17 свердловин.
У липні 1971 р. при бурінні нової свердловини з неї несподівано стався викид газоконденсату. Тиск газу було аномальним і досягав близько 400 атмосфер. Напором викиду з верхнього майданчика бурової вишки були скинуті на землю два інженера, які впавши з висоти більше 30 м, загинули. Припинити викид газу не вдавалося протягом доби і для запобігання випадкового загоряння і вибуху було прийнято рішення підпалити свердловину. Полум'я піднімалося на висоту кілька десятків метрів і погасити його не вдавалося близько року. Весь буровий комплекс був поступово поглинений величезним провалом, який утворювався внаслідок аварії. Враховуючи позитивний результат у застосуванні ядерного вибуху при гасінні газової свердловини, що горіла три роки на родовищі Урту-Булак в Узбецькій РСР (1966 рік), учені запропонували забити аварійну свердловину за допомогою ядерного вибуху.
Підготовка до вибуху
Постанова про застосування промислового ядерного вибуху для зупинки газового фонтану була підписана особисто Леонідом Брежнєвим і Олексієм Косигіним. Виконання вибуху доручили Міністерству середнього машинобудування [- це відомство відповідало в СРСР за атомну науку і промисловість]. Жодна з військових частин, дислокованих в УРСР, не була залучена для виконання спецзавдання. Охорону місцевості навколо вогняного фонтану виконували війська КДБ і підрозділи МВС з Москви. Всі учасники експерименту дали підписку про нерозголошення протягом 15 років.
Підготовка до вибуху тривала чотири місяці в обстановці найсуворішої таємності. До середини літа 1972 року підготовчі роботи в районі палаючої свердловини були завершені. Збоку аварійної колони пробурили похилу свердловину довжиною 2400 м і помістили в неї циліндричний спецзаряд – ядерний вибуховий пристрій. Прилегла до смолоскипа територія була розділена на три кільцеві зони радіусом 3, 5 і 8 км. Внутрішнє кільце радіусом 400 м від епіцентру майбутнього вибуху обгородили як особливу зону і засипали шаром річкового піску товщиною 20 см. На кордоні кожної із зон помістили піддослідних тварин – курей, кіз і вулики з бджолами. На відстані 400-500 метрів від свердловини починалося село Першотравневе, де в той час проживало близько 400 чоловік. За годину до вибуху всіх жителів тимчасово евакуювали до село Хрестище, що розташоване від епіцентру на відстані 2 км. Траса Москва – Сімферополь пролягала на відстані 8 км. Були перекриті всі системи водопостачання та відключені електромережі.
Вибух
9 липня 1972 року, рівно о 10 годині ранку за місцевим часом ядерний пристрій на глибині 2483 м і потужністю 3,8 кт здетонував. Через 20 секунд з кратера навколо свердловини на висоту близько 1 км вирвався потужний газовий фонтан, змішаний з породою, через хвилину утворилася характерна грибоподібна хмара ядерного вибуху.
Наслідки
Експеримент не увінчався успіхом – закрити викид за допомогою вибуху не вдалося. Люди повернулися в село через 30 хв. після вибуху. Всі піддослідні тварини в спецзоні загинули. У селі Першотравневе ударною хвилею вибило скло з вікон, дали тріщини і зруйнувалися стіни багатьох будинків. Відновлення житла (за рахунок держави) тривало більше року. Згодом всі жителі отримали відбудовані будинки на місці зруйнованих, але колгосп поступово перестав функціонувати і життя в селі занепало.
Газовий смолоскип загасили за кілька місяців стандартними методами – розкопуванням свердловини. Протягом декількох місяців був виритий кільцевий кар'єр шириною 400 і глибиною 20 метрів. Остаточно загасити полум'я і перекрити свердловину вдалося лише в липні 1973 року.
Офіційних даних про вплив вибуху «Факел» на здоров'я людей немає, оскільки після звернень мешканців до інстанцій і до уряду нікого не визнали постраждалими.
Також цього дня...
У 1357 році король Карл IV заклав в Празі знаменитий згодом Карлів міст через Влтаву. Найстаріший у Празі та найхудожніший у світі Карлів міст є єдиним у своєму роді витвором середньовічного мистецтва, частиною культурної спадщини людства. У 14 столітті його будувала вся Чехія. Існує чимало легенд про Карлів міст, серед них й така, нібито міст утримує сам Диявол, що домовився з архітектором. Через свою унікальну красу міст нерідко потрапляє до кадрів кінофільмів («Місія нейздійсненна», «Три ікси», «Вампіри Праги»).
1659 – перемога об’єднаного україно-кримського війська над московськими військами в Конотопській битві.
1789 – Національні збори у Франції проголосили себе Установчими.
1816 – Аргентина оголосила незалежність від Іспанії.
1877 – перший фінал тенісного турніру у Вімблдоні, переможцем став Спенсер Гір.
1900 – королева Вікторія схвалила Закон про утворення Австралійської федерації, на підставі якого була створена нова держава Федерація Австралії (з 1 січня 1901 року).
1928 – Сталін висунув гасло про загострення класової боротьби у міру подальшого просування до соціалізму.
1944 – з 9 по 16 липня тривав останній великий бій УПА-Захід з німецькими військовими частинами біля с. Кам’янки і Липа. Німці в тих шестиденних боях зазнали великих втрат.
1955 – заснований Пагуошський рух учених за мир, роззброєння і міжнародну безпеку (опубліковано Маніфест Рассела-Ейнштейна).
1955 – знаменита рок-н-рольна пісня «Rock Around the Clock» (автор Біл Хейлі, виконання гурту Bill Haley & His Comets) посіла перше місце в американському чарті «Білбоард» .
1961 – у Вінніпегу в Канаді відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку.
2002 – Організація Африканської Єдності, яка об'єднує 53 держави Африки, офіційно перетворена на Африканський союз..
Про знаменитих світу цього...
У 1882 році народився Михайло Слабченко, український історик.
1894 – Петро Капиця, російський фізик, лауреат Нобелівської премії (1978 р.).
1911 – Джон Арчибальд Вілер, американський фізик.
1927 – П'єр Полен, французький дизайнер меблів.
1935 – Мерседес Соса, аргентинська співачка, відома як «голос Латинської Америки».
1931 – Ігор Калинець, поет і прозаїк, один із чільних представників т. зв. «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні; політв'язень. Автор сімнадцяти поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком.
1956 – Том Генкс, американський кіноактор («Форрест Гамп»).
1964 – Кортні Лав, американська рок-співачка, музикант (Hole), дружина Курта Кобейна.
Не цокаючись...
У 1507 році помер Іона ІІІ, митрополит Київський, Галицький та всієї Руси.
1797 – Едмунд Берк, англійський публіцист, мислитель, основоположник теорії британського консерватизму.
1843 – Марк Антокольський, російський скульптор.
1880 – Поль Брока, французький анатом і антрополог.
1977 – Григорій Куций, організатор історичної науки та системи вищої освіти на Зеленому Клині (Далекий Схід, Росія).
1987 – Улас Самчук, український письменник, журналіст і публіцист, редактор, лауреат Української Могилянсько-Мазепинської Академії Наук (УММАН), член уряду УНР на вигнанні, член об’єднання українських письменників ОУП «Слово».
2004 – Пол Хлєбников, американський журналіст.
Іменини відзначають...
Давид, Діонісій (Денис), Іван, Тихон, Вероніка, Зенон.
