Як у Москві з’явився пам’ятник Тарасу Шевченку

Вівторок, 10 червня 2014, 07:30
50 років тому, 10 червня 1964 року, в російській столиці спорудили пам'ятник Тарасу Шевченку.
Як у Москві з’явився пам’ятник Тарасу Шевченку
Пам'ятник встановлено в центрі міста, на узбережжі річки Москви поряд з готелем «Україна» (Кутузовський проспект, 2/1). Авторами пам'ятника є група скульпторів у складі Михайла Грицюка, Юлія Синькевич і Анатолія Фуженко. Монумент було урочисто відкрито 10 червня 1964 року з ініціативи Микити Хрущова.

Існує відома версія, що в 1960-ті роки українська діаспора США почала збирати кошти на встановлення пам'ятника Шевченку у Вашингтоні. Дізнавшись про це, Хрущов розпорядився терміново оголосити всесоюзний конкурс проектів пам'ятника в Москві. У конкурсі серед 35 проектів-учасників перемогу здобула робота групи скульпторів на чолі з Синькевичем. Пам'ятник був відкритий 10 червня 1964 року, рівно за вісім днів до відкриття пам'ятника у Вашингтоні. Ця подія зробила скульпторів відомими на весь СРСР. Проти образу поета висловлювалася група українських інтелектуалів, у числі яких були Максим Рильський і Павло Тичина: за їх словами, не було жодних відомостей і джерел, що підтверджували б версію про шинель-крилатку Тараса Григоровича. Однак цей образ поета був схвалений начальством Москви.

Також цього дня...

У  978 році  Князь Володимир сів на київський престол.

1793 – в Парижі  відкритий перший у світі публічний зоопарк.

1907 – французькі інженери брати Люм'єр винайшли спосіб друкування кольорових фотографій, який планувалось використовувати для виробництва кольорового кіно.

1909 – пасажирський корабель «Славонія», що зазнав катастрофи біля Азорських островів, уперше у світі використав сигнал SOS.

1917 – у Києві розпочав роботу I Всеукраїнський селянський з'їзд.

1911 – королева Нідерландів Вільгельміна відкриває в Амстердамі новий музей – Будинок Рембрандта. Будинок, в якому художник прожив двадцять років після одруження на Саскії і де він створив такі шедеври, як «Нічний дозор», до початку XX століття прийшов у повний занепад. Потрібні були чотири роки зусиль реставраторів, щоб відновити будову і влаштувати в ній музей  великого  живописця.

1921 – заснований Державний музей-садиба Льва Толстого «Ясна Поляна». Письменник прожив в Ясній Поляні близько 60 років, написав тут «Війну і мир», «Анну Кареніну» та інші твори.

1935 – американський брокер Білл Уілсон зробив свою найвигіднішу угоду – заснував товариство анонімних алкоголіків. Тепер у всьому світі мільйони людей приходять до цієї організації зі словами: «Привіт! Я – алкоголік», роблячи кращу інвестицію у своє майбутнє.

1936 – була створена найбільша в СРСР студія мультиплікаційних фільмів «Союзмультфільм». Перший мультик, який вийшов на кіностудії, називався «В Африці жарко», він був чорно-білим. Через рік з'явилися і кольорові мультфільми.

1943 – угорський журналіст Ласло Біро отримав патент на кулькову ручку. Він працював на замовлення Британських Військово-повітряних сил, яким була потрібна ручка для пілотів, здатна писати на великих висотах за низького тиску.

1996 – корпорація «Інтел» випустила процесор «Pentium II».

2010 – транспортним літаком Ан-225 перевезли найдовший вантаж в історії повітряних транспортувань – дві лопаті вітряка завдовжки 42,1 м кожна.

Про знаменитих світу цього...

У  1819 році народився  Гюстав Курбе, французький художник, провідний представник реалізму у малярстві.

1923 – Роберт Максвелл, британський бізнесмен, творець міжнародної видавничої та газетної імперії, уродженець селища Солотвино (сучасного Тячівського району Закарпатської області).

1929 – Людмила Зикіна, співачка, художній керівник і солістка Державного академічного Російського народного ансамблю «Росія», народна артистка СРСР.

1941 – Аїда Ведіщева, радянська естрадна співачка, виконавиця «Пісеньки про ведмедів» у фільмі «Кавказька полонянка» і «Допоможи мені!» у фільмі «Діамантова рука».

1951 - Василь Шкляр, український письменник.

1964 – Венсан Перес, французький актор («Індокитай», «Королева Марго»).

1965 – Елізабет Херлі, британська топ-модель і актриса («Шахраї», «Остін Пауерс»).

Не цокаючись...

У  1531році помер Предслав Лянцкоронський,  шляхтич, який, згідно з деякими джерелами, був першим відомим козацьким низовим запорізьким гетьманом, староста міста Хмільник.

1836 – Андре Ампер, французький фізик, математик і хімік. Він відкрив магнітний ефект котушки зі струмом; запропонував використовувати електромагнітні явища для передачі сигналів; винайшов комутатор, електромагнітний телеграф; він сформулював поняття «кінематика». Ампер висловив думку про те, що в майбутньому, ймовірно, виникне нова наука про загальні закономірності процесів управління. Він запропонував іменувати її «кібернетикою» і його передбачення справдилося.

1858 – Роберт Броун, британський ботанік, на честь якого названо броунівський рух.

1926 – Антоніо Гауді, найзнаменитіший каталонський та іспанський) архітектор, новатор форми та один з найяскравіших представників стилів арт-нуво та модерн. Більшість химерно-фантастичних робіт  Гауді, немов виліплених руками, зведено в Барселоні.

1944 – Олег Ольжич (Олег Кандиба), український поет і археолог, син Олександра Олеся. Був одним з керівників Проводу Українських Націоналістів, загинув у концтаборі Заксенгаузен.

1959 – Віталій Біанкі, російський  письменник-натураліст («Лісова газета»).

2008 – Чингіз Айтматов, киргизький письменник («І довше століття триває день», «Плаха»). Писав російською та киргизькою мовами.

У Харкові...

10 червня 1862 року царським указом закриваються всі недільні школи аж до утворення їх на нових підставах. Закриття шкіл було тяжким ударом і для учнів, і для вчителів. Згадуючи про це, Х. Д. Алчевська писала: «Картина цього закриття була воістину драматичною: молоді дівчата-учениці ридаючи кидалися на шию своїм улюбленим вчителькам і вигукували з відчаєм:«Куди ж ми тепер підемо вчитися?!» Сльози вчительок змішувалися зі сльозами учениць і уражені, знiяковiлi, безсилі допомогти горю, вони не знали, що відповідати їм на ці крики...».

Іменини відзначають...

Гнат, Микита.

 

comments powered by HyperComments