14 вересня. День мобілізаційного працівника України
Також 14 вересня відбулося:
786 – правителем Аббасидського халіфату став Гарун Аль-Рашид, відомий згодом як Справедливий (766–809) – п'ятий багдадський халіф із династії Аббасидів. Гарун перетворив Багдад на блискучу та інтелектуальну столицю Сходу. Він збудував для себе розкішний палац, заснував у місті великий університет та бібліотеку, будував школи і лікарні, був покровителем наук і мистецтв, заохочував заняття музикою, залучав до двору вчених, поетів, лікарів та музикантів, навіть із числа іноземців. Сам захоплювався наукою і писав вірші. При ньому в халіфаті досягли значного розвитку сільське господарство, ремесла, торгівля і культура (переважно література). Гарун встановив контакти з Китаєм і Франкською державою (навіть почав листуватися з Карлом Великим) і запровадив в офіційне діловодство папір, який лише нещодавно став популярним за межами Китаю.
1052 – освячено Софійський собор у Новгороді.
1492 – ухвалою Московського собору новий рік у Росії стали вважати з 1 вересня замість 1 березня (за григоріанським календарем цей день припадає на 14 вересня).
1522 – за договором, підписаним у Москві, поляки визнали Смоленськ за Росією.
1752 – Британія та її колонії перейшли на григоріанський календар.
1791 – Папська держава та Авіньйон увійшли до складу Франції.
1811 – у Пруссії скасована феодальна система.
1812 – війська Наполеона Бонапарта увійшли до Москви.
1814 – під час англо-американської війни у зв’язку з обороною форту Макгенрі Френсіс Скотт Кі написав вірші "Усіяний зорями прапор", що став згодом текстом Державного гімну США. Вранці після потужного артилерійського обстрілу, в результаті якого форт був вщент знищений, Ф. Кі, взятий у полон на англійське судно, крізь дим побачив американський прапор, що майорів на вітрі. Ця картина настільки його вразила, що він одразу ж написав вірш, покладений невдовзі на музику старовинної англійської пісні. Гімн затверджений Конгресом у 1931 р.
1829 – Адріанопольським мирним договором завершилась російсько-турецька війна 1828–1829 рр. До Росії відійшли гирло Дунаю з островами, ряд фортець з прилеглими до них територіями на східному березі Чорного моря. Туреччина визнала приєднання до Росії основної території Закавказзя, незалежність Греції, автономію Сербії, Молдавії, Валахії.
1853 – Туреччина оголосила війну Росії. Почалася Кримська війна.
1857 – англійські війська почали штурм Делі, захопленого під час повстання сипаїв.
1866 – заснована Московська консерваторія, що нині носить ім'я Петра Чайковського.
1867 – вийшов друком перший том "Капіталу" Карла Маркса – головної наукової праці, в якій він обґрунтував економічний закон розвитку капіталізму.
1871 – розпочав свою діяльність перший в Україні банк — Харківський акціонерний земельний банк.
1886 – американець Джордж Андерсон запатентував стрічку для друкарської машинки.
1906 – у Вільнюсі вийшла перша білоруська суспільно-політична газета "Наша доля".
1911 – під час меморіальних урочистостей в пам'ять Олександра II у Києві есер Дмитро Багров смертельно поранив прем'єр-міністра, міністра внутрішніх справ Петра Столипіна.
1917 – постановою тимчасового уряду Росія була проголошена республікою. Державна влада передана п'яти міністрам на чолі з Олександром Керенським (т. зв. "Директорія").
1918 – у Болгарії розпочалося Владайське солдатське повстання, яке було жорстоко придушене болгарським урядом за допомогою німецьких військ.
1919 – у Володимирському соборі Києва відбулась панахида за Володимиром Науменком, якого розстріляли більшовики на початку липня. В. Науменко був відомим українським громадсько-політичним діячем, педагогом, вченим-філологом, літературознавцем. У березні-квітні 1917 р. він виконував функції заступника голови Української Центральної Ради, був одним з організаторів національної системи освіти в Україні. 1918–1919 роках займався науковою роботою в Українській Академії Наук.
1920 – відкрив свій перший сезон 1-й Білоруський державний драматичний театр. Нині – Національний академічний театр ім. Янки Купали (м. Мінськ) – найстаріший драматичний театр Білорусі.
1927 – загинула американська танцівниця Айседора Дункан. Смерть Айседори Дункан сонячного вересневого дня в Ніцці була безглуздою і страшною. 49-річна танцівниця сіла в авто, помахала друзям рукою, усміхнулась, і спортивне авто швидко рушило з місця. "Прощавайте, панове! Я їду до слави!" Це були її останні слова. За фатальним збігом обставин довжелезний прозорий шарф, який того дня був на Дункан, підхоплений вітром, потрапив на вісь колеса автомобіля, що набирав швидкість і став їй зашморгом.
1929 – футболісти київського "Динамо" провели свій перший міжнародний матч (зі збірною робітників Австрії).
1932 – стався військовий переворот у Чилі під керівництвом Артуро Алессандрі.
1933 – Греція і Туреччина підписали пакт про ненапад терміном на 10 років.
1936 – НКВС СРСР ухвалив рішення про масове заслання своїх співробітників до Іспанії для участі в громадянській війні.
1937 – у СРСР заднім числом збільшено терміни ув'язнення для "ворогів народу".
1939 – газета "Правда" опублікувала передовицю "Про внутрішні причини військової поразки Польщі", підготовлену А. Ждановим, у якій містилося пропагандистсько-ідеологічне пояснення "необхідності" вступу РСЧА на терен Польщі для звільнення "західноукраїнських і західнобілоруських братів". Цього ж дня радянське керівництво поінформувало Німеччину про готовність РСЧА до початку бойових дій, а також про наміри обмежитися окупацією лише українських етнічних територій.
1939 – у США було здійснено перший політ дослідного зразка гелікоптера І.І. Сікорського VS-300 (S-46). 1944 р. на його основі було створено перший у світі гелікоптер, який випускався серійно.
1941 – німецькі війська взяли Кременчук.
1943 – під час Великої Вітчизняної війни два торпедних катери Онезької флотилії потопили реактивними снарядами німецький корабель. Перше в історії бойове застосування реактивних снарядів у ВМФ.
1944 – розпочалася Прибалтійська наступальна операція радянських військ, що завершилася 24 листопада.
1954 – в Оренбурзькій області проведено перше велике загальновійськове навчання з реальним застосуванням повітряного атомного вибуху.
1959 – Рада міністрів УРСР ухвалила постанову "Про продаж робітникам і службовцям в кредит товарів тривалого користування". Передача покупцям товарів, які купувалися ними відповідно до цієї постанови в кредит, провадилася при оплаті не менше 20–25% їх вартості, решту вартості покупці повинні були сплачувати, як правило, протягом 6 місяців, але не більше 12 місяців. Процент продажу в кредит з покупців справляли 1–2 % від роздрібної ціни товару на користь торгуючих організацій.
1960 – на конференції у Багдаді, яка проходила з 10 по 14 вересня, для захисту своїх економічних інтересів і протидії транснаціональним концернам, що контролюють світовий видобуток нафти Ірак, Іран, Кувейт, Саудівська Аравія і Венесуела заснували Організацію країн-експортерів нафти (The Organization of the Petroleum Exporting Countries – OPEC). Пізніше до них приєдналися: Катар, Індонезія, Лівія, Об’єднані Арабські Емірати, Алжир, Нігерія, Еквадор, Габон.
1964 – у вибоях Криворізької шахти ім. Фрунзе (Дніпропетровська область) почав працювати перший у гірничорудній промисловості країни гідравлічний підземний екскаватор.
1969 – американський криголам "Манхеттен" став першим комерційним судном, яке пройшло Північно-Західним морським шляхом в арктичному поясі Канади. До 12 листопада "Манхеттен" подолав цей маршрут ще раз у зворотному напрямку.
1972 – Папа Римський Павло VI скасував вистригання волосся на голові католицьких священиків (тонзуру), що було обов'язковим із V ст.
1973 – Керчі і Новоросійську присвоєно звання "місто-герой".
1984 – перший у світі переліт через Атлантичний океан на повітряній кулі здійснив відставний військовий льотчик американець Джозей Кіттінджер.
1992 – в Нікосії відкрився перший в історії Кіпру університет.
1995 – у Брюсселі відбулась офіційна церемонія прийняття Індивідуальної програми співробітництва між Україною і НАТО.
1996 – на перших виборах у Боснії і Герцеговині кожна з трьох основних етнічних груп вибрала по представникові в президентську раду: Алію Ізетбеговича – від боснійських мусульман, Момчила Країшника – від сербів, Крешимира Зубака – від хорватів.
1999 – Кірібаті, Науру і Тонга приєдналися до Організації Об'єднаних Націй.
2002 – у Ханої встановлена 30-тонна мідна статуя Будди заввишки 6,5 метрів. Це найбільший монумент у В'єтнамі.
2003 – Швеція за результатами референдуму відмовилася від переходу на загальноєвропейську грошову одиницю євро.
2003 – у результаті референдуму Естонія приєдналася до Європейського союзу.
2006 - у Москві вбитий на замовлення Андрій Козлов, перший заступник голови Центрального банку РФ.
Цього дня народились:
1618 – Пітер Лелі (ван дер Фас), англійський живописець голландського походження.
1760 – Луїджі Керубіні, французький композитор італійського походження, музичний теоретик, один із засновників жанру "опери спасіння", у якій домінуючою є тема боротьби з тиранією ("Лодоїска", "Еліза", "Два дні", "Медея"). Музику Луїджі Керубіні високо цінував Бетховен (до-мінорний реквієм Керубіні виконувався навіть на похоронах Бетховена за його ж таки бажанням), Верді, Шуман, Глинка. Керубіні – видатний діяч французької революції, з його ім’ям пов’язано заснування Паризької консерваторії (1795).
1769 – Александр-Фрідріх-Вільгельм Гумбольдт, німецький природознавець, географ, мандрівник. Багато подорожував (разом з Бонпланом) Південною і Центральною Америкою, 1829 р. Уралом, Західним Сибіром. Автор 5-томної монографії "Космос" та 30-томного звіту "Подорож у рівноденні області Нового Світу 1799–1804 рр.". Один із основоположників географії як науки.
1847 – Павло Миколайович Яблочков, російський винахідник в галузі електротехніки. Закінчив Інженерне училище і Технічний гальванічний заклад у Петербурзі. Військову службу відбував у Києві. Основним його винаходом була електрична свічка (свічка Яблочкова) – електрична дугова лампа без регулятора віддалі між вугільними електродами. Він також створив і запровадив систему електричного освітлення ("російське світло") на однофазному змінному струмі, яка демонструвалась на Всесвітній промисловій виставці в Парижі. Заснував (1879 р.) у Петербурзі Товариство електричного освітлення і електромеханічний завод для виготовлення електричних машин та апаратів.
1864 – Роберт Сесіл, британський політик і громадський діяч, лауреат Нобелівської премії миру (1937) за заслуги перед Лігою Націй у міжнародній боротьбі за мир.
1867 – Костянтин Адамович Красуський, український хімік, член-кореспондент АН УРСР. Учень О.Є. Фаворського. Професор Київського (1912–1916) і Харківського (1916–1929) університетів.
1883 – Маргарет Зангер, американська вчена, яка поклала початок контролю за пересуванням птахів.
1885 – Микола Станіславович Стрілецький, російський вчений в галузі будівельних конструкцій і мостобудування
1888 – Михайло Федорович Болтенко, український археолог, історик, філолог. Працював в Одеському археологічному музеї й університеті. Досліджував Усатівські поселення та кургани, був учасником розкопок давньогрецького поселення на о. Березань, античних міст Ольвії і Тіри. Автор праць, присвячених Геродотові.
1891 – Іван Виноградов, видатний радянський математик. Наукова діяльність ученого була присвячена аналітичній теорії чисел. Автор більш як 140 оригінальних робіт. Велику популярність мав підручник Виноградова з теорії чисел, що неодноразово перевидавався.
1902 – Микола Камов, радянський конструктор гелікоптерів (серії Ка).
1908 – Сергій Миколайович Бібиков, український археолог. 1955–1968 рр. – директор Інституту археології НАН України. Один з авторів тритомника "Археологія Української РСР". Фахівець з проблем неоліту і мезоліту.
1912 – Едуард фон Фальц-Фейн, барон, громадський діяч Ліхтенштейну, меценат. Викупив на аукціоні і подарував Україні бібліотеку Сержа Лифаря.
1912 – Лев Олександрович Спасокукоцький, український композитор і педагог, кандидат мистецтвознавства. Викладач Київської консерваторії. Автор симфонічних поем, маршів, мініатюр для фортепіано, скрипки, кларнета, гобоя, валторни.
1914 – П’єтро Джермі, італійський кінорежисер і сценарист, представник неореалізму. Поставив фільми "Розлучення по-італійськи", "Під небом Сицилії", "Пані і панове", "Серафіно".
1920 – Геннадій Петрович Кондратенко, український терапевт, мікробіолог, педагог.
1946 – Володимир Мунтян, український футболіст і тренер.
1952 – Микола Гнатюк, український естрадний співак. Народний артист України.
