5 липня - День Військово-Морських Сил Збройних Сил України
Святкування дня ВМС стало всенародним оглядом бойової готовності українського флоту і визначенням його авторитету як у Севастополі, так і в Україні в цілому. Крім того, воно засвідчило перемогу не лише військових моряків, а всього українського народу у виснажливій боротьбі за флот, за право України бути морською державою. Згодом, згідно з Указом Президента Віктора Ющенка (№ 259/2006 від 24 березня 2006 року) День Військово-морських Сил Збройних Сил України відзначався щорічно в першу неділю липня. З 2012 року, за президентства Януковича святкування перенесли на останню неділю липня (поєднавши зі святкуванням дня ВМФ Росії). І ось, цьогоріч ми знову відзначаємо День Військово-Морських Сил Збройних Сил України в першу неділю липня. Нині, у зв’язку з російською окупацією Криму, штаб ВМС України знаходиться в Одесі.
День працівників морського та річкового флоту. Відзначається згідно з Указом Президента України № 332/2015.
День Конституції у Вірменії. 20 років тому (1995) відбувся референдум по новій Конституції республіки.
Національне свято Республіки Кабо-Верде – День Незалежності (1975). До 6 лютого 1986 року – Республіка Острови Зеленого Мису. В минулому (з ХV ст.) – колонія Португалії.
Національне свято Боліваріанської Республіки Венесуела – День проголошення незалежності (1811).
У Чехії та Словаччині відзначають державно-церковне свято – День слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія.
Події дня:
75 років тому (1940) у Києві відкрився другий республіканський з’їзд по боротьбі з туберкульозом. У роботі з’їзду взяли участь 500 делегатів з різних областей УРСР і майже 200 гостей – медпрацівників Москви, Ленінграда, Воронежа, Баку та інших міст СРСР. У доповіді заступника наркома охорони здоров’я УРСР Алексеєнка було відзначено, що за 22 роки радянської влади в Україні було створено 3 тубінститути, 291 тубдиспансери і багато стаціонарних установ загальною кількістю ліжок понад 8 тис.
50 років тому (1965) у тодішній хімічній столиці Прикарпаття м. Калуш (Івано-Франківська область) став до ладу хімічно-металургійний комбінат. Нині від колишнього промислового гіганта залишилась одна руїна та чималий полігон небезпечних відходів – гексахлорбензолу, з яким пов’язана не одна фінансова афера. У 2010 році місце було оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації, на утилізацію небезпечних відходів виділялися з бюджету чималі кошти, які досить швидко розкрадалися.
Рік тому (2015) сили АТО витіснили проросійських сепаратистів зі Слов’янська та Краматорська й відновили контроль над цими містами.
Ювілеї дня:
210 років від дня народження Роберта Фіцроя (1805-1865), англійського гідрографа і метеоролога, віце-адмірала, керівника навколосвітньої експедиції на кораблі «Бігль» (1831-1836), у якій брав участь Чарлз Дарвін. Організатор регулярної метеорологічної служби у Великобританії.
195 років від дня народження Вільяма Джона Макуорна Ранкіна (1820-1872), шотландського інженера і фізика, одного з основоположників технічної термодинаміки і теорії парових машин, творця енергетики як науки про закони енергії.
130 років від дня народження Яна Кубеліка (1880-1940), чеського скрипаля-віртуоза і композитора, одного з кращих виконавців творів Паганіні. 1927 року музикант виступав у Києві.
115 років від дня народження Володимира Герасимовича Магара (1900-1965), українського актора і театрального режисера, народного артиста СРСР. Відомий як керівник Українського музично-драматичного театру ім. М. Щорса у Запоріжжі. Виступав режисером таких вистав, як «Устим Кармалюк» В. Суходольського (1937), «Макар Діброва» О. Корнійчука (1948), «Украдене щастя» І. Франка (1941) та ін. У більшості своїх постановок брав участь як актор.
105 років від дня народження Сергія Олексійовича Григор’єва (1910-1988), українського живописця, графіка. Народний художник СРСР, професор Київського художнього інституту. Лауреат Державної премії СРСР (1950, 1951). Яскравий представник соцреалізму (портрети П. Панча, М. Бажана; пейзажі).
70 років від дня народження Олега Олександровича Кришталя (1945), відомого українського нейрофізіолога, академіка НАНУ. Директор Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України. Основним напрямом досліджень ученого є вивчення механізмів іонної проникності, локалізованих на мембрані, сенсорних нервових клітин та їх фізико-хімічні та фармакологічні властивості. Є співавтором наукового відкриття – явища вибіркової провідності мембрани соми нервових клітин. Автор понад 300 наукових публікацій у міжнародних та вітчизняних журналах. Є одним із найцитованіших українських учених. Відомий також як літератор – автор художніх творів «Гомункулус», «До співу птахів» та «Я і Ми: оптимістичний сценарій».
