6 липня – День пам’яті Яна Гуса у Чехії
Ян Гус був проповідником у Віфлеємській каплиці у Празі, згодом ректором Празького університету. Боровся проти Риму та німецького засилля. Намагався створити незалежну національну церкву. Його примушували зректися свого вчення, на що він відповів: «Ніколи! Спасіння стількох душ народу для мене вартує більше, ніж моє тіло». Смерть Гуса призвела до тривалих гуситських воєн. У Чехії з 1989 року (після «оксамитової революції») цей день є вихідним. День Держави у Литві. 6 липня 1253 року відбулась коронація Міндаугаса, першого і єдиного в історії Литви короля, який об’єднав литовські землі, створивши Литовську державу.
Національне свято Союзу Коморських Островів – День проголошення незалежності (1975).
День столиці в Казахстані. 6 липня 1994 року парламент країни ухвалив рішення про перенесення столиці республіки з Алма-Ати в Астану. Встановлений указом президента країни 10 червня 1998 року, коли відбулась міжнародна презентація м. Астани – нової столиці Казахстану, перенесеної із Алма-Ати у грудні 1997 року (заснована у 1830 році).
Свято Сан-Фермін (Санфермінес) в Іспанії – найпопулярніша в країні фієста (триває з 6 по 14 липня), яка приваблює до столиці Наварри – м. Памплони – чимало туристів. Однією з головних подій цього свята є «енсьєрро» – ризиковані перегони добровольців (переважно іноземців) вузькою вулицею попереду бичків, яких рано-вранці гонять на Пласа де Торос. Проводиться щорічно понад вісім століть. Ернест Гемінґвей, надихнувшись атмосферою цього народного свята, увічнив фієсту в романі «І сходить сонце» (1926).
Події дня:
305 років тому (1710) у Мейсені (Саксонія) у замку Альбрехтсбург була створена перша в Європі порцелянова мануфактура – Мейсенський фарфор.
230 років тому (1785) Конгрес США затвердив слово «долар» як назву національної валюти. Знак долара вигадав бізнесмен з Нью-Орлеана Олівер Поллок, взявши за зразок знак іспанської песети.
130 років тому (1885) французький учений Луї Пастер успішно зробив перше запобіжне щеплення людині від сказу.
20 років тому (1995) розпочався штурм боснійськими сербами Сребрениці, яка була захоплена 11 липня. Це була остання успішна воєнна операція боснійських сербів. Утім перемога обернулася для них політичною катастрофою. Також трагедія Сребрениці стала найганебнішою і найтрагічнішою сторінкою в історії миротворчих місій ООН. 11 липня 1995 року командування голландського миротворчого батальйону в цьому мусульманському анклаві, оточеному територією невизнаної Республіки Сербської в Боснії та Герцеговині, відвело свої сили з міста, непокоячись за життя своїх військовослужбовців. Це було зроблено на вимогу сербських сил, які після цього захопили Сребреницю і влаштували різанину мусульман, жертвами якої стали декілька тисяч хлопчиків і чоловіків-боснійців. У відповідь НАТО нанесла авіаудари по території Республіки Сербської. Крапку у цьому кривавому міжетнічному конфлікті поставила Дейтонська угода, підписана у грудні 1995 року. Прикметно, що до війни в Сребрениці мешкало близько 27 тисяч боснійців, що складало близько 75 % населення міста. На сьогодні в місто повернулося лише близько тисячі боснійців. У січні 2007 року Гаазький трибунал виніс рішення, у якому різанину в Сребрениці кваліфіковано як акт геноциду.
Ювілеї дня:
155 років від дня народження Яна (Івана) Михайловича Грейма (1860-1886), українського живописця і графіка. Народився в Кам’янці-Подільському. Навчався в академіях мистецтв Петербурга та Мюнхена. Є автором композицій на історичні, міфологічні та біблійні теми: «Голгофа», «Мойсей», «Атаман Кільце», «Дедал та Ікар»; картин «Вид замку над морем», «Два вершники в бою» та ін. Митець жив і працював у Кам’янці-Подільському. У 1879 році здобув срібну медаль за серію малюнків, присвячених рідному місту.
130 років від дня народження Олександра Яковича Таїрова (1885-1950), російського режисера, засновника і керівника Московського державного камерного театру (1914), народного артиста Російської Федерації. Родом із Сумщини. Прагнув створити синтетичний театр, поріднений з іншими видами мистецтва. Великого значення надавав акторським рухам та пластиці. Програмними виставами митця стали «Весілля Фігаро» Бомарше (1915), «Покривало П’єретти» А. Шніцлера (1916), «Фаміра Кіфаред» І. Анненського (1916) і «Саломея» О. Уайльда (1917). Працював над постановками творів українських класиків.
110 років від дня народження Петра Федоровича Глєбки (1905-1969), білоруського поета і драматурга, академіка АН БРСР. Автор збірки ліричних віршів «Шипшина», поем «Над Березою-рікою», «Світло зі Сходу» та ін. Перекладав твори Тараса Шевченка та Миколи Бажана.
90 років тому народився Мерв Гріффін (1925-2007), американський медіа-магнат, телеведучий і продюсер, естрадний співак. Творець популярних телевізійних ігор «Jeopardy!» і «Wheel of fortune» («Колесо фортуни»).
80 років від дня народження Далай-лами XIV (Тензін Г’ятсо; 1935), духовного лідера тибетських буддистів, лауреата Нобелівської премії миру (1989). День народження Далай-лами – єдине буддистське свято, яке відзначають за європейським календарем. Буддисти світу вважають Далай-ламу (в перекладі – «Океан-учитель») втіленням Авалокітешвари – Будди співчуття. Далай-лама XIV (Лхамо Дхондруп, згодом Тензін Г’ятсо) народився 6 червня 1935 року в невеличкому селі Такцер на північному сході Тибету. З 1937 року він був визнаний реінкарнацією свого попередника – Далай-лами XIII, а в 1940 році – посів престол. Після того, як Тибет було приєднано до Китаю (1950), Далай-лама XIV у 1959 році переїхав до Індії, де разом із «тибетським урядом у вигнанні» знайшов притулок у місті Дхарамсала. За просвітницьку діяльність і різноманітні миротворчі зусилля Далай-лама удостоєний у 1989 році Нобелівської премії миру. На жаль, Далай-лама досить обмежений у пересуванні – кожен візит духовного лідера Тибету до інших країн супроводжується нотами протесту з боку Китаю. Навіть після того, як весною 2011 року Далай-лама склав із себе політичні повноваження голови «тибетського уряду у вигнанні», Пекін звинувачує його у сепаратизмі та прагненні відокремити Тибет від КНР.
85 років від дня народження Франсуази Малле-Жоріс (1930), французької письменниці, члена Гонкурівської академії і Королівської академії французької мови і літератури (Бельгія). Автор дилогії «Монастирська обитель» і «Червона кімната», романів «Брехня», «Царство небесне» (удостоєний премії «Феміна»), «Паперовий будиночок», «Аллегра», «Діккі-король», «Сміх Лаури», збірок новел і есе.
75 років від дня народження Нурсултана Абішевича Назарбаєва (1940), казахського державного і політичного діяча, Президента Республіки Казахстан.
