14 серпня. Цей день в історії
З Маковія починається двотижневий Успенський піст – Спасівка. Колись у давнину жінки пекли пісне печиво – «шулики». Його виготовляли з пшеничного тіста, обливали зверху густою медовою ситою, приправленою товченим маком. Крім того, з меду й товченого маку робили знамениті «маковики» – смаковиті українські коржики. На Маковія починали відлітати у вирій ранні птахи, бо вже «Святий Спас приготував усього про запас – і дощ, і вітер, і холод, і тепло». (За «Українським народним календарем» В. Скуратівського).
Національне свято Ісламської Республіки Пакистан – День Незалежності (1947).
Події дня:
70 років тому (1944) Президія Верховної Ради УРСР, РНК республіки і ЦК КП(б) У ухвалили звернення до українського народу у зв’язку із завершенням визволення України.
55 років тому (1959) на металургійному заводі ім. Дзержинського введено в експлуатацію новий унікальний прокатний стан для прокату округлих валів періодичного профілю.
55 років тому (1959) американська фірма «Мартін» вивела на літні випробування першу в світі міжконтинентальну ракету, яка згодом отримала назву «Титан-1».
50 років тому (1964) в Інституті атомної енергії ім. І.В. Курчатова була введена в дію перша в світі експериментальна ядерно-енергетична установка «Ромашка» з прямим перетворенням теплової енергії реактора в електричну.
45 років тому (1969) британські сили безпеки увійшли на територію Північної Ірландії. У 1972 році був розпущений північноірландський парламент і введено пряме правління з Лондона.
Ювілеї дня:
145 років від дня народження Едварда Армаса Ярнефельта (1869–1958), шведського композитора і диригента. З 1923 року - головний диригент Стокгольмської опери. У 1932–1936 рр. - диригент Фінської опери, у 1942–1943 роках очолював Гельсінський філармонійний оркестр. Вважається одним із затятих пропагандистів творчості Ріхарда Вагнера у північних країнах. У 1904 році здійснив першу вагнерівську постановку в Фінляндії (оперу «Тангейзер»).
125 років від дня народження Іллі Володимировича Добржинця (1889–1960), українського скрипаля і педагога. З 1910 року – соліст і концертмейстер симфонічних оркестрів у містах Росії, з 1918 – у Харкові: соліст і концертмейстер оркестру оперного театру, викладач консерваторії та Музично-драматичного інституту, з 1932 – соліст і концертмейстер Державного симфонічного оркестру УРСР. Автор «Ритмічних етюдів» для скрипки, транскрипцій для скрипки творів українських композиторів.
80 років від дня народження Михайла Васильовича Гіляровського (1934), українського театрального режисера, заслуженого діяча мистецтв України. Очолював театри Ніжина, Дрогобича, Кіровограда, Львова, Харкова.
