13 листопада – цей день в історії

Свята і пам'ятні дні

• ООН: міжнародний день сліпих (англ. International Day of the Blind) (з 1976)

Події

• 1708 — російські війська під керівництвом Олександра Меншикова захопили та знищили гетьманську столицю Батурин, вирізавши всіх мешканців.
• 1851 — уведена в дію Миколаївська залізниця.
• 1918 — Уряд Гетьмана Павла Скоропадського звільняє з в'язниці Симона Петлюру, який одразу поїхав у Білу Церкву організовувати повстання.
• 1918 — Розпочалося таємне засідання Української національної спілки, на якому створено Директорію УНР — найвищий орган державної влади.
• 1918 — У Львові Українська національна рада ухвалила тимчасовий основний закон, яким проголошено Західноукраїнську Народну Республіку
• 1918 — уряд Радянської Росії в одностороньому порядку анулював Берестейський мир
• 1939 — розпочалася позачергова III сесія Верховної Ради УРСР (закінчила роботу 15 листопада 1939).
• 1943 — Розпочалася Київська оборонна операція військ 1-го Українського фронту, внаслідок якої були зірвані плани німецьких війск знов оволодіти Києвом.
• 1943 — радянські війська звільнили районний центр Потіївку Житомирської області.
• 1945 — у Франції Шарля де Голля обрано головою Тимчасового уряду.
• 1956 — Стала до ладу найбільша в Європі нова мартенівська піч № 8 на металургійному заводі ім. Ворошилова у Ворошиловграді.
• 1971 — виведений на орбіту навколо Марса перший міжпланетний космічний апарат, перший штучний супутник Марса («Марінер-9», США)
• 1980 — американський космічний апарат «Вояджер-1» передав на Землю перші фотографії Сатурна великим планом.
• 1994 — за результатами референдуму Швеція вступила в Європейський Союз
• 1997 — відбулося перше в історії засідання Центральної виборчої комісії України (цей день вважають датою створення ЦВК України).
• 2007 — Європарламент дав згоду на набуття чинності угод Євросоюзу з Україною про спрощення візового режиму та реадмісію.
• 2015 — Терористичні акти в Парижі 13 листопада 2015

Народились

• 1858 — Михайло Коновалов, хімік-органік, професор Київського політехнічного інституту, з 1902 по 1904 рр. — його директор. Автор класичних досліджень з теорії і техніки нітрування насичених вуглеводнів.
• 1869 — Олександр Черняхівський, український громадський діяч, лікар-гістолог/
• 1883 — Іван Бардін, металург, академік АН СРСР. Очолював всесоюзний Інститут металургії АН і Центр науково-дослідного інституту чорної металургії (з 1960 р. носить його ім'я).
• 1887 — Микола Вавилов, радянський вчений-генетик, ботанік.
• 1889 — Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко), український письменник, автор понад 150 книжок гуморесок, фейлетонів, сатиричних мініатюр. Жертва більшовицького режиму.
• 1913 — Герман Жуковський, український композитор, педагог, народний артист УРСР. Автор 9 опер («Від щирого серця», «Перша весна»); балетів («Лісова пісня», «Дівчина і Смерть»).
• 1937 — Аузіньш Імантс, латиський поет, критик, перекладач.
• 1943 — Мустафа Джемілєв, український політик, лідер кримськотатарського народу (багаторічний голова меджлісу).
• 1940 — Ігор Скрипник, академік-секретар Відділення математики НАН України, директор Інституту прикладної математики і механіки НАНУ, провідний фахівець у світі в галузі усереднення нелінійних еліптичних і параболічних рівнянь, кавалер орденів Дружби народів (1986), Ярослава Мудрого V ступеня (2003), автор понад 170 наукових праць.
• 1947 — Співак Тимофій Іванович, актор, викладач сучасного мистецтва, співзасновник (разом із мексиканським режисером Серхіо Ольховичем) Російсько-мексиканського інституту мистецтва, кіно та театру в Мехіко (Мексика).

Померли

• 1803 — Калнишевський Петро Іванович, останній кошовий отаман Запорозької Січі у 1762 та 1765–1775 роках.
• 1868 — Джоаккіно Антоніо Россіні, італійський композитор.
• 1923 — Іван Липа, український громадсько-політичний діяч, письменник, лікар. Батько Юрія Липи. Один із засновників Братства Тарасівців.
• 1945 — Антін Кравс, український військовий діяч, генерал-четар УГА.
• 1946 — Олександр Луцький — організатор і командир УПА Галичини (УНС, далі — УПА-Захід, УПА-Захід-Карпати)