28 лютого – цей день в історії

Події

• 1066 — відкрилося Вестмінстерське абатство.
• 1638 — після того як англійський архієпископ Лод в 1637 році спробував ввести англіканське богослужіння в Королівстві Шотландія, шотландські пресвітеріани уклали Національний ковенант (громадську угоду), в якому поклялись захищати кальвіністську віру всіма можливими засобами
• 1654 — польський король Ян II Казимир своїм універсалом закликав запорозьких козаків зберігати вірність Речі Посполитій.
• 1716 — почалася експедиція московського капітана Біловича-Черкаського на Каспій, у результаті якої було складено першу карту Каспійського моря.
• 1720 — за указом Петра I були засновані державні колегії для упорядкування діловодства в усіх закладах Росії.
• 1732 — у Петербурзі відкрився Кадетський корпус — перший у Росії військовий (сухопутний) навчальний заклад.
• 1810 — утворений Гвардійський екіпаж — єдина морська частина російської гвардії у дореволюційній Росії.
• 1825 — укладена конвенція про розмежування володінь Російської імперії й Великої Британії в Північній Америці.
• 1854 — заснована Республіканська партія США.
• 1918 — створено Мінський підпільний районний комітет РСДРП(б);
• 1921 — у Кронштадті почалось збройне повстання гарнізону військових моряків, які вимагали ліквідації більшовицької диктатури, відновлення основних демократичних свобод і виступили під гаслами «Ради без комуністів», «Влада радам, а не комуністам». Викликане невдоволенням більшовицькою політикою «воєнного комунізму», повстання було підтримане екіпажами багатьох військових кораблів, але в березні було жорстоко придушене військами Червоної армії.
• 1922 — Великобританія в односторонньому порядку визнала незалежність Єгипту. Єгипетський султан прийняв титул короля під іменем Фуад I.
• 1922 — здійснена перша постановка вистави «Принцеса Турандот» Карло Ґоцці у третій студії МХТ.
• 1925 — акціонерне товариство «Радіопередача» почало випускати спеціальну газету «Новини радіо».
• 1933 — після провокаційного підпалу Рейхстагу, що відбувся у Берліні 27 лютого, президент Німеччини Гінденбург підписав указ «Про захист республіки», яким скасовувались усі основні громадянські свободи. На знак протесту проти нацизму країну залишив драматург Бертольд Брехт.
• 1935 — винахід нейлону.
• 1940 — радянський льотчик-випробувач Володимир Павлович Федоров здійснив перший у світі політ на ракетопланері з рідинно-реактивним двигуном.
• 1955 — відбулося урочисте відкриття залізниці Ханой—Пекін—Москва—Берлін.
• 1971 — у Ліхтенштейні підтверджено законодавчу заборону жінкам брати участь у голосуванні на виборах.
• 1984 — Майкл Джексон виграв майже всі нагороди «Греммі» — вісім, чим установив своєрідний досі неперевершений рекорд.
• 1986 — у центрі Стокгольма двома пострілами вбито прем'єр-міністра Швеції Улофа Пальме, авторитетного в усьому світі політичного діяча, голову міжнародної неурядової організації «Незалежна комісія з питань роззброєнь». Убивця з місця злочину зумів утекти, його так і не знайшли.
• 1988 — у Сумгаїті (Азербайджан) вчинено погром вірменського населення, в результаті якого за неофіційними даними загинуло кілька десятків людей.
• 1990 — створено Союз кінематографістів Росії.
• 1995 — зареєстрована Соціал-демократична партія України (СДПУ).
• 1996 — через чотири роки після подачі заявки Росія офіційно прийнята до Ради Європи і стала її 39-им членом.
• 2000 — Ірак та Сирія поновили дипломатичні стосунки, перервані у 1980 році, коли Сирія прийняла бік Ірану у ірано-іракській війні.
• 2013 — Бенедикт XVI, 265-ий Папа Римський, зрікся престолу.
• 2015 — Макарій (Малетич), обраний місцеблюстелем предстоятельської кафедри УАПЦ (до того — митрополит Львівський, керуючий Рівненською, Волинською та Таврійською єпархіями)

Народились

• 1155 — Генріх-молодший, номінальний король Англії († 1183).
• 1533 — Мішель Ейкем де Монтень, французький богослов, філософ, есеїст-мораліст («Досліди»), громадський діяч († 1592).
• 1683 — Рене Антуан Фершо де Реомюр, французький натураліст († 1757).
• 1690 — Олексій Петрович, російський царевич, син Петра I († 1718).
• 1693 — Анна Іванівна (Ганна Іванівна), російська імператриця (з 1730) з династії Романових, друга дочка царя Івана V і Параски Федорівни Салтикової, племінниця Петра I († 1740).
• 1801 — Мотеюс Валанчюс, литовський письменник і церковний діяч († 1875).
• 1802 — Ернст Фрідріх Цвірнер, німецький архітектор († 1861).
• 1812 — Бертольд Ауербах, німецький письменник († 1882).
• 1820 — Джон Тенніел, відомий британський художник-карикатурист († 1914).
• 1823 — Ернест Ренан, французький експерт стародавніх мов і цивілізацій Близького Сходу, письменник і філософ.
• 1824 — Чарльз Блонден (Жан-Франсуа Гравель), французький акробат, який 30 червня 1859 року першим у світі пройшов по тросу над Ніагарським водоспадом.
• 1857 — Володимир Сардіонович Алексі-Месхішвілі, грузинський актор, режисер, педагог, керівник Тіфліського і Кутаїського театрів († 1920).
• 1866 — В'ячеслав Іванович Іванов, російський поет-символіст, філолог та філософ († 1949).
• 1878 — П'єр Жозе́ф Луї Фату́, французький математик († 1929).
• 1880 — Мартирос Сергійович Сар'ян, вірменський художник († 1972).
• 1881 — Павло Альошин, український архітектор і педагог († 1961).
• 1882 — Хосе Васконселос, мексиканський письменник і політик († 1959).
• 1886 — Макс Юліус Фрідріх Фасмер, лінгвіст, автор етимологичного словника російської мови († 1962).
• 1887 — Сергій Едуардович Борткевич, український композитор та піаніст († 1952)
• 1888 — Василь Михайлович Чечвянський (Губенко), гуморист, сатирик, брат Остапа Вишні.
• 1890 — Сорохтей Осип, український живописець і графік.
• 1893 — Пудовкін Всеволод Іларіонович, радянський кінорежисер і теоретик кіно, народний артист СРСР († 1953).
• 1901 — Лайнус Карл Полінг, американський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1954 року і Нобелівської премії миру 1962 року († 1994).
• 1901 — Роман Сімович, український композитор († 1984).
• 1915 — Пітер Брайан Медавар, британський біолог, лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології (1960) († 1987).
• 1916 — Сергій Добровольський, заслужений раціоналізатор РРФСР.
• 1920 — Борис Володимирович Іванов, артист театру та кіно, народний артист Росії († 2002).
• 1922 — Юрій Михайлович Лотман, радянський літературознавець, культуролог і семіотик († 1993).
• 1926 — Світлана Аллілуєва-Сталіна (Світлана Йосипівна Джугашвілі), донька Йосипа Джугашвілі
• 1929 — Френк Гері, канадсько-американський архітектор, який стояв біля витоків архітектурного деконструктивізму; лауреат Прітцкерівської премії (1989).
• 1930 — Леон Нейл Купер, американський фізик, лауреат Нобелівської премії 1972 року.
• 1932 — Юрій Йосипович Богатиков, український співак (баритон)
• 1938 — Стефан Васильович Турчак, український диригент, педагог, народний артист СРСР († 1988).
• 1939 — Андрій Миколайович Герасимов, російський кінорежисер.
• 1939 — Деніел Чі Цуй (Цуй Ці), американський фізик, лауреат Нобелівської премії 1998 року.
• 1940 — Михайло Бєліков, український кінорежисер, кінооператор і сценарист.
• 1940 — Владислав Андрійович Старков, один із організаторів і головний редактор тижневика «Аргументи і факти» († 2004).
• 1942 — Браєн Джонс (Леві Хопкін-Джонс), англійський рок-співак, учасник гурту «The Rolling Stones» († 1969).
• 1942 — Діно Дзофф, італійський футболіст (воротар) і тренер
• 1944 — Йозеф Дітер (Зепп) Майєр, німецький футболіст
• 1945 — Євген Олександрович Гінзбург, режисер, сценарист.
• 1948 — Стівен Чу (Чжу Дівень), американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1997).
• 1953 — Пол Кругман, американський економіст, лауреат Нобелівської премії (2008).
• 1957 — Джон Туртуро, американський актор.
• 1957 — Ян Келеманс, бельгійський футболіст.

Померли

• 1616 — Миколай-Кшиштоф Радзивілл (Сирітка), державний і військовий діяч Великого князівства Литовського (*1549).
• 1648 — данський король Кристіан IV (*1577).
• 1812 — Гуґо Коллонтай, польський публіцист і громадський діяч епохи Просвітництва (*1750).
• 1845 — Анастасевич Василь Григорович, український бібліограф, книгознавець, письменник і перекладач (*1775)
• 1869 — Альфонс де Ламартін, французький письменник і політичний діяч, представник французького романтизму.
• 1929 — Клеменс Пірке, австрійський педіатр; в 1907 розробив шкірну пробу для діагностики туберкульозу (реакція Пірке;*1874).
• 1936 — Шарль Ніколь, французький мікробіолог, встановив причини виникнення висипного тифу, лауреат Нобелівської премії (1928).
• 1940 — Олександр Михайлович Безредка, видатний мікробіолог та імунолог (*1870).
• 1941 — Альфонс XIII, іспанський король.
• 1973 — Андрій Олександрович Костричкін, актор («Шинель», «Новий Вавилон»; *1901).
• 1978 — Ерік Френк Расселл, англійський письменник-фантаст.
• 1986 — Свен Улоф Йоахім Пальме, шведський політик (*1927).
• 1990 — Емма Цесарська, російська актриса, заслужена артистка РРФСР, найкраща роль — Аксинья («Тихий Дон», 1931) (*1909)
• 1993 — Іносіро Хонда, японський режисер (*1911).
• 2006 — Оуен Чемберлен, американський фізик, творець атомної бомби, лауреат Нобелівської премії 1959 року (*1920).
• 2006 — Олександр Олексійович Шалімов, український хірург, один із засновників української хірургічної школи (*1918).
• 2011 — Анні Жирардо, французька акторка театру і кіно.
• 2015 — Яшар Кемаль, турецький письменник і правозахисник (*1923)