21 квітня – цей день в історії

Події

• 1597 — у Варшаві страчено козацького отамана Северина Наливайка.
• 1818 — цісар видав розпорядження, щоб навчання релігії для дітей вірних УГКЦ у Галичині та Буковині відбувалось рідною мовою.^[1]
• 1910 — комета Галлея максимально наблизилася до Землі.
• 1920 — у Варшаві між Польщею та УНР підписано загальну та торгово-економічну конвенції, згідно з якими Польща визнавала незалежність УНР й обіцяла їй військову допомогу.
• 1921 — декретом Ради народних комісарів (рос. О натуральном налоге на хлеб, картофель и масленичные семена) замість продрозверстки уведено натуральний податок на прогресивній основі.
• 1933 — вбивство тварин за єврейською традицією заборонено в Німеччині.
• 1934 — у СРСР присвоєні перші звання Героя Радянського Союзу льотчикам, що врятували екіпаж корабля «Челюскін».
• 1938 — РНК УРСР і ЦК КП(б)У ухвалили постанову про обов'язкове вивчення російської мови в усіх школах України.
• 1944 — жінкам у Франції надано право голосу на виборах.
• 1960 — новою столицею Бразилії стало спеціально для цього збудоване однойменне місто — Бразиліа.
• 1988 — у Москві заклали перший у СРСР бейсбольний стадіон.
• 1996 — убито першого президента Чеченської Республіки 52-річного Джохара Дудаєва.
• 2000 — у Броварах (Київська область) у житловий будинок влучила тактична ракета класу «Земля-Земля», яку запустили військові з полігона. Загинули кілька людей.
• 2007 — прем'єра в Україні серії «I, Roommate» мультсеріалу «Футурама».

Народились

• 753 до н. е. — Нума Помпілій, другий цар стародавнього Риму. Правив з 717 до 673 р. до н. е.
• 1735 — Кулібін Іван Петрович, російський механік-винахідник, творець прожектора, семафорного телеграфу, аркових мостів (†1818).
• 1752 — Гамфрі Рептон, британський садівник, теоретик і практик ландшафтної архітектури (†1818).
• 1774 — Жан-Батіст Біо, французький фізик, геодезист і астроном (†1862).
• 1795 — Вікентій Паллотті, релігійний діяч першої половини 19 ст., святий римо-католицької церкви (†1850).
• 1816 — Шарлотта Бронте, англійська письменниця, автор знаменитих романів «Джейн Ейр», «Вільєтт», «Вчитель» (†1855).
• 1838 — Джон М'юр, американський природоохоронець, ідеолог природоохоронного руху (†1914). 
• 1864 — Макс Вебер, німецький соціолог, економіст і правознавець, один із засновників соціології як науки (†1920).
• 1882 — Персі Бріджмен, американський фізик, професор Гарвардського університету (США), лауреат Нобелівської премії з фізики за 1946 р.  (†1961).
• 1882 — Греков Борис Дмитрович, радянський історик українського походження, дослідник історії доби Київської Русі, академік АН СРСР (†1953). 
• 1900 — Сорока Олександр Назарович, український радянський хоровий диригент, народний артист УРСР (†1963).
• 1910 — Лисенко Юрій Семенович, радянський i український кінорежисер, сценарист (†1994).
• 1914 — Заруба Юрій Володимирович, український письменник, дипломат, організатор кіновиробництва (†1973).
• 1914 — Данченко Володимир Андрійович, український актор, Народний артист УРСР (†1967).
• 1915 — Ентоні Квінн, американський актор кіно, письменник і художник мексиканського походження (†2001).
• 1922 — Ростоцький Станіслав Йосипович, російський кінорежисер (†2001).
• 1922 — Скулме Валентин, латвійський актор, Заслужений артист Латвії (†1989).
• 1926 — Єлизавета ІІ, королева Великої Британії.
• 1927 — Карл Александр Мюллер, швейцарський фізик, лауреат Нобелівської премії 1987 року.
• 1939 — Крючков Костянтин, радянський футболіст, захисник (†1988).
• 1941 — Шабульдо Фелікс Михайлович, український історик, фахівець з історії України доби класичного і пізнього середньовіччя — часу перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського (†2012).
• 1998 — Сухенко Віктор Васильович, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1984), один із авторів монументу на честь громадян міста Києва і військовополонених, розстріляних фашистськими загарбниками у Бабиному Яру, який був відкритий 2 липня 1976 р. у Сирецькому парку.
• 1945 — Бойцун Любомира Степанівна, український архівіст, краєзнавець.
• 1946 — Ксавер Шварценбергер, австрійський кінооператор, режисер, актор, продюсер.
• 1947 — Іггі Поп, американський рок-співак, один із засновників і гуру альтернативного року.
• 1949 — Джессіка Ленг, американська кіноакторка, володарка двох «Оскарів» («Тутсі», «Кінг-Конг»).
• 1952 — Янніс Каріпідіс, координатор Центру дослідження та розвитку грецької культури країн Причорномор'я «Маврі Таласса» при префектурі Салоніки, уповноважений Центру у справах зв'язку із грецькими громадами країн СНД.
• 1956 — Підгірний Богдан Васильович, український кінооператор, журналіст.

Померли

• 1073 — Олександр II, сто п'ятдесят п'ятий Папа Римський.
• 1142 — П'єр Абеляр, французький богослов, філософ-схоласт і поет, який працював над питаннями логіки і теології.
• 1156 — Нифонт Новгородський, православний святий, єпископ Новгородський.
• 1509 — Генріх VII, король Англії у 1485—1509 рр., засновник династії Тюдорів.
• 1551 — Ода Нобухіде, японський політичний і військовий діяч, полководець періоду Сенґоку.
• 1699 — Жан Расін, французький драматург, один із «Великої Трійці» драматургів Франції XVII століття поруч з Корнелем та Мольєром.
• 1831 — Терсді Октобер Крістіан, син Флетчера Крістіана, керівника заколоту на «Баунті».
• 1886 — Горникевич Мирон, український церковний і громадський діяч, доктор наук, священик УГКЦ, капелан.
• 1906 — Танячкевич Данило Іванович, галицький громадсько-політичний діяч і публіцист.
• 1910 — Марк Твен, американський письменник, гуморист, сатирик, публіцист, видавець.
• 1932 — Завадовський Іван Іванович, український мовознавець, педагог, професор (1928).
• 1938 — Большаков Костянтин Аристархович, російський поет, прозаїк.
• 1944 — Беч Любомир-Зенон, член Пластового куреня ім. полк. Івана Богуна (Перемишль), співпрацював із підпільним Пластом та журналом «Вогні» у роки Другої світової війни.
• 1945 — Модель Вальтер, німецький воєначальник часів Третього Райху, генерал-фельдмаршал (1944) Вермахту.
• 1946 — Джон Мейнард Кейнс, британський економіст, який запропонував спосіб уникати фінансових криз і безробіття шляхом корекції урядового контролю за кредитами і валютою.
• 1965 — Гайдай Зоя Михайлівна, співачка (сопрано), народна артистка УРСР, народна артистка СРСР (1944).
• 1965 — Едвард Віктор Епплтон, британський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1947 року «за дослідження фізики верхніх шарів атмосфери, особливо за відкриття так званого шару Епплтона».
• 1967 — Андре-Луї Данжон, французький астроном, член Паризької АН (1948).
• 1967 — Крип'якевич Іван Петрович, історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
• 1971 — Барабашов Микола Павлович, український астроном, академік АН УРСР.
• 1974 — Владко Володимир Миколайович, український письменник-фантаст, журналіст та театральний критик.
• 1975 — Генрі Алан Глізон (старший), американський ботанік, біогеограф, еколог.
• 1975 — Паскоал Раніері Маззіллі, бразильський політик, голова Палати Депутатів Бразилії (1958—1965).
• 1980 — Довженко Григорій Овксентійович, український художник-монументаліст, Заслужений художник УРСР (з 1979 року), член Спілки художників України.
• 1982 — Файнциммер Олександр Михайлович, російський кінорежисер. Заслужений артист Білорусі (1935) і Литви (1954).
• 1987 — Войцехович Василь Олександрович, український письменник, учасник німецько-радянської війни, один з керівників партизанської боротьби в Україні, Білорусі та Польщі, Герой Радянського Союзу (1944).
• 1992 — Юст Ернест Ервінович, радянський футболіст та тренер угорського походження.
• 1996 — Дудаєв Джохар Мусайович, перший президент Чеченської Республіки Ічкерія.
• 1997 — Родрігес Андрес, парагвайський генерал і політик, президент Парагваю (1989—1993).
• 2002 — Шпак Петро Федорович, український геолог, доктор геолого-мінералогічних наук (з 1981 р.), член-кореспондент АН УРСР (з 1990 р.), міністр геології УРСР (1967–1982).
• 2007 — Давидов Юрій Миколайович, російський філософ, соціолог, критик, літературознавець.