8 серпня – цей день в історії

Події

• 626 — авари розбиті під обложеним Царгородом, частина слов'ян вийшла з-під їхньої влади, заснувавши державу Сама, відкрився шлях болгарам до завоювань на Балканах.
• 1648 — яничари скинули з престолу і стратили душевнохворого турецького султана Ібрагіма.
• 1786 — Мішель Паккар першим скорив найвищу вершину Європи — Монблан.
• 1815 — Наполеон відправився в заслання на острів Святої Єлени.
• 1899 — американець А. Маршалл запатентував холодильник.
• 1943 — Муссоліні був ув'язнений на острові Маддалена біля Сардинії.
• 1944 — у Берліні вісім німецьких офіцерів, звинувачених у підготовці замаху на Гітлера, у тому числі фельдмаршал фон Віцлебен, повішені на струнах від піаніно.
• 1945 — СРСР оголосив війну Японії, розпочавши введення військ у Манчжурію.
• 1949 — у Страсбурзі відбулася перша сесія Ради Європи.
• 1965 — у Шешорах (Івано-Франківська область) відбувся несанкціонований мітинг з нагоди відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку.
• 1966 — у Китаї оголошений початок «культурної революції».
• 1967 — у Бангкоку (Таїланд) засновано Асоціацію держав Південно-Східної Азії (АСЕАН).
• 1968 — Рада Міністрів СРСР прийняла ухвалу про відкриття в Києві Державного інституту культури.
• 1969 — уперше (і востаннє) Кубок СРСР з футболу виграла команда I ліги «Карпати» (Львів).
• 1974 — Президент США Річард Ніксон оголосив, що йде у відставку в зв'язку з Вотергейтським скандалом.
• 1985 — розпочалося виведення радянських військ із Афганістану після дев'яти років війни.
• 1998 — американець Майкл Кірні став наймолодшим магістром наук (у біохімії) — диплом він отримав у віці 14 років 8 місяців.
• 2000
  • учені Великої Британії, США й Італії офіційно оголосили про початок дослідів з клонування людини.
  • у Москві в підземному переході станції метро «Пушкінська» підірвано бомбу, від вибуху котрої постраждало близько ста людей, з них 18 загинуло.
• 2004 — введено в дію другий енергоблок Хмельницької АЕС.
• 2008 — під приводом захисту російських громадян в Південній Осетії почалась агресія Росії проти суверенної Грузії .
• 2012 — Президент України Віктор Янукович підписав антиукраїнський Закон про мови Колесніченка-Ківалова.

Народились

• 1748 — Йоганн Фрідрих Ґмелін, німецький натураліст, ботанік і ентомолог, (†1804).
• 1834 — Федькович Осип-Юрій Адальбертович (Гординський), письменник романтичного напряму, автор віршів, балад, поем (†1888).
• 1861 — Бетсон Вільям, англійський біолог-антидарвініст, прихильник менделізму, один із творців генетики (†1926).
• 1877 — Ханжонков Олександр Олексійович, вітчизняний підприємець, організатор кінопромисловості, продюсер, режисер, сценарист, один із піонерів кінематографу (†1945).
• 1883 — Власовський Іван Федорович, церковний та громадський діяч, член Товариства імені Петра Могили в Луцьку, член комісії з перекладу богослужбових книг, учасник українізації православного церковного життя на Волині 20-30-х рр. (†1969).
• 1888 — Затонський Володимир Петрович, більшовицький державний і партійний діяч, в 1927—33 голова ЦК КП(б)У (†1938).
• 1898 — Болдуман Михайло Пантелеймонович, український актор, народний артист РРФСР (з 1947), народний артист СРСР (1965) (†1983).
• 1901 — Ернест Орландо Лоуренс, американський фізик (†1958).
• 1902
  • Бочвар Андрій Анатолійович, російський металознавець, академік AH CPCP (з 1946), Герой Соціалістичної Праці (†1984).
  • Дірак Поль Адріен Моріс, англійський фізик, Нобелівський лауреат 1933 року «За відкриття нових продуктивних форм атомної теорії» (†1984).
• 1904
  • Бірюзов Сергій Семенович, військовий діяч СРСР, Маршал Радянського Союзу, Герой Радянського Союзу (†1964).
  • Задніпровський Леонід Сергійович, український актор (†1971).
• 1905 — Андре Жоліве, французький композитор.
• 1908 — Яків Баш, український радянський письменник (†1986).
• 1909 — Буков Єміліан Несторович, молдовський письменник і громадський діяч (†1984).
• 1918 — Луньов Павло Федорович, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944).
• 1921 — Герасимов Іван Олександрович, генерал армії, український політик (†2008).
• 1925 — Алія Ізетбегович, боснійський політик, письменник, перший президент Боснії та Герцеговини (1990–1996) (†2003).
• 1926
  • Василик Павло Якимович, єпископ Української греко-католицької церкви (†2004).
  • Сологуб Віталій Олексійович, радянський партійний діяч, український мовознавець.
• 1927 — Федоров Святослав Миколайович, російський офтальмолог, член Російської академії медичних наук (від 1982) і член-кореспондент Російської академії наук (від 1987) (†2000).
• 1937 — Гоффман Дастін, американський кіноактор українського походження, володар двох «Оскарів».
• 1938 — Щербина Галина Михайлівна, українська художниця.
• 1947 — Задумін Володимир Олександрович, український редактор, член Національної спілки кінематографістів України.
• 1948 — Савицька Світлана Євгенівна, льотчик-космонавт СРСР, першою з жінок зробила вихід у відкритий космос, двічі Герой Радянського Союзу.
• 1949
  • Говоруха Віктор Володимирович, директор Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
  • Чубур Василь Васильович, український поет, перекладач, літературний критик, журналіст, член Національної спілки письменників України.
• 1951
  • Мартін Брест, американський кінорежисер.
  • Осії Мамору, японський кінорежисер, сценарист.
  • Садальський Станіслав Юрійович, російський актор.
• 1952 — Юстейн Ґордер, норвезький письменник, популяризатор філософії.
• 1955 — Герберт Прохазка, колишній австрійський футболіст і футбольний тренер.
• 1957 — Еван Стюарт, англійський актор.

Померли

• 1900 — Еміль Шкода, чеський технолог і підприємець. Засновник машинобудівного заводу «Шкода» в Пльзені (Škoda Holding).
• 1949 — Піддубний Іван Максимович, український спортсмен-борець. Шестиразовий чемпіон світу з боротьби.
• 1975 — Кеннонболл Еддерлі, американський джазовий саксофоніст.
• 1996 — Невілл Френсіс Мотт, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1977 року (*1905).