3 січня – цей день в історії

Події

• 1431 — бургундський герцог продав за 10 000 франків Жанну Д'Арк, захоплену в полон внаслідок зради, єпископові Кошону, який діяв від імені англійського короля.
• 1521 — Папа Римський Лев Х відлучив від римо-католицької церкви релігійного реформатора Мартіна Лютера за публікацію 95 тез про фінансові зловживання в церкві.
• 1565 — цар Російської імперії Іван Грозний видав указ про введення опричнини, віддалився в Олександрівську слободу і звідти оголосив про зречення престолу.
• 1868 — в Японії прийнято «Указ про реставрацію Імператорського правління». Ліквідовано сьоґунат Едо. Початок реставрації Мейдзі.
• 1870 — у США розпочалось будівництво Бруклінського мосту. Міст довжиною 1825 м з'єднує Бруклін та Мангеттен — на момент завершення будівництва він був найбільшим підвісним мостом у світі.
• 1888 — у Вашингтоні власник фабрики з виробництва паперових цигаркових мундштуків Марвін Стоун отримав патент на соломинку для коктейлів (тоді соломинки виготовляли з паперу).
• 1918 — Одеса проголосила себе «тимчасово вільним містом».
• 1919 — Українська Національна Рада схвалила постанову про з'єднання Західно-Української Народної Республіки з Українською Народною Республікою в Києві.
• 1924 — через два роки після виявлення поховання єгипетського фараона Тутанхамона британська експедиція знайшла головний скарб гробниці — кам'яний саркофаг фараона. Коли в лютому саркофаг відкрили, всередині виявилася золота труна з мумією Тутанхамона.
• 1925 — Беніто Муссоліні оголосив себе диктатором Італії.
• 1957 — після 11 років розробок компанія Hamilton Watch представила перший у світі електронний годинник.
• 1958 — острівні володіння Британії у Карибському морі об'єднані у Вест-Індську Федерацію.
• 1959 — через 218 років після відкриття європейцями і через 92 роки після придбання у Росії за ціною 2 центи за акр Аляска стала 49-м штатом США.
• 1992 — Єгипет, Сінгапур, Непал, Малайзія визнали незалежність України.
• 1992 — Україна встановила дипломатичні стосунки з США.
• 2001 — перша леді США Гілларі Клінтон обрана сенатором від штату Нью-Йорк.

Народилися

• 106 до н. е. — Марк Тулій Цицерон, римський державний діяч, оратор, письменник («Про обов'язки», «Про славу», «Про філософію»)
• 1591 — Валантен де Булонь, французький художник доби бароко.
• 1777 — Луї Пуансо, французький математик і механік.
• 1829 — Конрад Дуден, німецький філолог, укладач знаменитого орфографічного словника німецької мови.
• 1843 — Гаврило Густавсон, російський хімік-органік (†1908)
• 1853 — Ернест Бандровський, польський вчений-хімік, громадський діяч
• 1856 — Іван Селезньов, український живописець
• 1878 — Петро Ткаченко-Галашко, кобзар
• 1883 — Клемент Аттлі, англійський прем'єр-міністр, лейборист
• 1885 — Соломон Гольдельман, визначний діяч української єврейської громади, вчений-економіст
• 1886 — Григорій Неуймін, радянський астроном, першовідкривач низки комет та астероїдів
• 1887 — Маке Август, німецький художник-експресіоніст
• 1888 — Микола Вікул, український хімік
• 1892 — Джон Роналд Руел Толкін, видатний англійський письменник, один із фундаторів жанрового різновиду фантастики — фентезі
• 1895 — Борис Лятошинський, український композитор, диригент, педагог
• 1898 — Митрополит Андрей (Метюк), первоієрарх Української греко-православної церкви Канади
• 1904 — Олександр Арутюнов, український радянський нейрохірург, засновник української школи нейрохірургів
• 1906 — Олексій (Андрій) Стаханов, шахтар — зачинатель масового руху новаторів виробництва в Радянському Союзі (уродженець Орловської області)
• 1908 — Олексій-Євген Пеленський, бібліограф, літературознавець, упорядник книжок, автор передмов і приміток до книг
• 1909 — Петро Сабадиш, український пейзажист, заслужений художник УРСР († 1994)
• 1913 — Польовий Омелян Гіллярович, український військовик, політв'язень. Командир ВО-3 «Лисоня», полковник УПА.
• 1913 — Натан Рибак, український письменник
• 1917 — Єва Будницька, українська поетеса
• 1917 — Юрій Митропольський, український математик і механік, академік НАН України
• 1922 — Василь Верига, громадський діяч, історик, журналіст, редактор
• 1929 — Серджо Леоне, італійський кінорежисер, ім'я якого пов'язане із напрямком в історії кіно, що отримав назву спагеті-вестерну. Відомий за фільмами «Хороший, поганий, злий», «Одного разу на Дикому Заході», «Одного разу в Америці».
• 1939 — Боббі Галл, визначний канадський хокеїст на прізвисько «Золота ракета»
• 1942 — Анатолій Погрібний, український громадський діяч, літературознавець, публіцист, голова Всеукраїнського педагогічного товариства ім. Григорія Ващенка
• 1942 — Ласло Шойом, президент Угорщини
• 1942 — Олександр Андрейків, український вчений-механік
• 1942 — Іван Низовий, український письменник, поет, прозаїк, публіцист, журналіст, редактор, громадський діяч (†2011)
• 1943 — Петро Хмарук, український політик та громадський діяч
• 1943 — Ярослав Лесів, член Української Гельсінкської групи, активний учасник національно-патріотичного і релігійного руху
• 1943 — Борис Мокін, ректор Вінницького національного технічного університету, академік Академії педагогічних наук України
• 1946 — Джон Пол Джонс, британський музикант-мультиінструменталіст, басист та клавішник рок-гурту Led Zeppelin
• 1946 — Остап Федоришин, український режисер, заслужений діяч мистецтв України, депутат Львівської обласної ради V скликання, директор Львівського естрадного театру «Не журись»
• 1946 — Валентин Щербачов, президент Асоціації спортивних журналістів України, голова клубу незвичайних рекордсменів
• 1948 — Володимир Стеклов, російський актор театру й кіно, художній керівник театру «Художня школа», народний артист Росії
• 1952 — Олександр Шпак, український політик
• 1956 — Мел Гібсон, австрало-американський кіноактор, режисер, сценарист і продюсер. Його найкращий фільм «Хоробре серце» був номінований на «Оскар» у десяти номінаціях і виграв у п'яти
• 1960 — Мирон Сич, політик у Польщі, посол до польського Сейму, активіст Об'єднання Українців у Польщі
• 1964 — Юрій Кафарський, живописець, скульптор
• 1969 — Міхаель Шумахер, семиразовий чемпіон світу з автогонок у класі Формула-1. Володар більшості особистих рекордів у «Формулі-1»
• 1974 — Алессандро Петаккі, італійський шосейний велогонщик, один із найсильніших спринтеров сучасності.

Померли

• 236 — Антер, дев'ятнадцятий папа Римський.
• 1501 — Алішер Навої, узбецький поет і мислитель, державний діяч. Видатний гуманіст середньовіччя Сходу.
• 1795 — Джозайя Веджвуд, англійський художник-кераміст, найвідоміший майстер декоративно-прикладного мистецтва свого часу, один із зачинателів промислового дизайну. Заснував Фірму «Джозайя Веджвуд і сини». Його дочка Сюзанна була матір'ю Чарлза Дарвіна.
• 1875 — П'єр Ларусс, філолог, письменник, педагог, мовознавець, лексикограф та видавець; започаткував видання 17-ти томного Великого універсального словника 19 сторіччя.
• 1900 — Григорович Дмитро Васильович, письменник, перекладач і мистецтвознавець.
• 1918 — Ткаченко-Галашко Петро Федорович, кобзар.
• 1920 — Беклемішев Володимир Олександрович, український і російський скульптор та педагог. Автор першого в світі скульптурного зображення Тараса Шевченка. Бюст поета роботи В. Беклемішева був встановлений в Харкові в садибі Олексія і Христини Алчевських.
• 1921 — Гіршман Леонард Леопольдович, український вчений-офтальмолог, лікар, педагог. Почесний громадянин міста Харкова.
• 1923 — Гашек Ярослав, чеський письменник-сатирик.
• 1930 — Городецький Владислав, київський архітектор-модерніст. (*1863)
• 1945 — Якименко Федір Степанович, український композитор, піаніст і педагог.
• 1974 — Гольдельман Соломон Ізраїльович, визначний діяч української єврейської громади, вчений-економіст.
• 2000 — Колотов Віктор Михайлович, радянський та український футболіст, згодом футбольний тренер.
• 2008 — Абдулов Олександр Гаврилович, російський актор театру і кіно.