23 січня – цей день в історії

Події

• 1482 — у Болоньї (Італія) була вперше надрукована священна єврейська книга Тора.
• 1556 — у китайській провінції Шенсі стався землетрус, який вважається найбільшим за кількістю жертв — загинуло близько 830 тисяч людей.
• 1579 — підписана Утрехтська унія — військово-політичний союз семи провінцій Північних Нідерландів проти Іспанії.
• 1593 — почалася польсько-козацька битва під П'яткою.
• 1755 — Єлизавета Петрівна підписала указ «Про заснування Московського університету». Оскільки це відбулося в день святої Тетяни, то російські студенти й святкують «Тетянин день» як День студента
• 1912 — у Гаазі підписана Міжнародна опіумна конвенція — перша міжнародна домовленість про контроль наркотичних речовин.
• 1950 — ізраїльський кнесет (парламент) всупереч рішенню ООН про виділення Єрусалима в самостійну адміністративну одиницю, проголосив його західну частину столицею держави.
• 1960 — швейцарець Жак Пікар і американець Дональд Волш на батискафі «Трієст» спустились на дно Маріанської западини, досягши рекордної глибини занурення — 10 915 метрів.
• 1964 — у Медичному центрі університету штату Місісіпі дванадцять лікарів під керівництвом доктора Джеймса Харді трансплантували серце шимпанзе 64-річному пацієнту, який прожив близько місяця після операції, так і не прийшовши до тями.
• 1973 — виверження вулкану Ельдфетль на острові Геймаей, Ісландія.
• 1992 — у Києві пройшов І Конгрес українців колишнього Радянського Союзу.
• 1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з В'єтнамом.
• 2002 — 18-річний Руслан Пономарьов з Краматорська достроково став наймолодшим в історії чемпіоном світу з шахів за версією ФІДЕ.
• 2005 — інавгурація третього Президента України Віктора Ющенка.

Народились

• 1783 — Фредерік Стендаль, французький письменник («Червоне та чорне», «Пармська обитель», «Люсьєн Левен»).
• 1832 — Мане Едуард, французький художник-імпресіоніст (†1883) («Сніданок на траві», «Олімпія», «Любитель абсенту»).
• 1845 — Омелян Калужняцький, буковинський філолог, славіст, палеограф, фольклорист і громадський діяч.
• 1849 — Богдан Ханенко, український меценат, засновник Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві (†1917).
• 1857 — Мохоровичич Андрія, хорватський геофізик та метеоролог.
• 1862 — Давид Гільберт, німецький математик.
• 1883 — Донець Михайло Іванович, український співак (бас), народний артист УРСР (з 1930; †1941).
• 1897 — Маргарете Шютте-Ліхоцкі, перша австрійська архітекторка та дизайнерка, яка активно боролася за звільнення співвітчизниць від гніту трьох «К» — Kinder, Kuche, Kirche (діти, кухня, церква).
• 1907 — Юкава Хідекі, японський фізик.
• 1912 — Борис Олександрович Покровський, радянський і російський оперний режисер, народний артист СРСР.
• 1929 — Філарет, Святійшій Патріарх Київський і всієї Руси–України.
• 1938 — Георг Базеліц, відомий німецький живописець, гафік і скульптор, належить до числа найдорожчих сучасних художників. Неоекспресіоніст, один з основоположників стилю «Нові дикі».
• 1946 — Борис Березовський, російський бізнесмен, політик, колишній депутат Держдуми, основний акціонер телеканалу ОРТ.
• 1949 — Грицько Чубай, український поет, перекладач.
• 1953 — Лазаренко Павло Іванович, прем'єр-міністр України (1996–97).
• 1958 — Китастий Юліян Петрович, композитор, співак, диригент, кобзар, бандурист, сопілкар, син бандуриста Петра Китастого.
• 1968 — Петр Корда, чеський тенісист, переможець 11 професійних турнірів в одиночному і 10 — в парному розряді; друга ракетка світу (лютий 1998-го).
• 1974 — Тіффані-Амбер Тіссен, американська кіноакторка, відома насамперед за телесеріалами («Беверлі-Гіллз, 90210»).
• 1990 — Назар Гук, український співак, учасник гурту «Дзідзьо», (клавіші, бек-вокал).

Померли

• 1002 — Оттон III, імператор Священної Римської імперії (*980).
• 1516 — Фердинанд II Арагонський, король Арагона, Сицилії, Кастилії (*1452).
• 1732 — Кролик Теофіл, просвітник, перекладач, письменник і релігійний діяч.
• 1880 — Абашев Дмитро Миколайович, російський і український хімік, агроном (*1829).
• 1921 — Микола Леонтович, український композитор, автор обробок українських пісень («Щедрик», «Дударик») та хорових поем («Легенда», «Моя пісня»); вбитий.
• 1944 — Едвард Мунк, норвезький живописець і графік.
• 1947 — Арсенич-Березовський Микола Васильович («Михайло»), начальник контррозвідувального відділу Служби безпеки при Головній Команді УПА.
• 1947 — П'єр Боннар, французький живописець, постімпресіоніст.
• 1956 — Даніель Сваровскі, австрійський підприємець, засновник знаменитої компанії з виробництва прикрас зі скла й кришталю — Swarovski.
• 1986 — Йозеф Бойс, впливовий німецький художник, скульптор, теоретик та викладач мистецтва.
• 1989 — Сальвадор Далі, іспанський художник-сюрреаліст, один із найвизначніших митців XX століття («Світлі радощі», «Час, що розплився», «Метаморфози Нарциса»).
• 2016 — Владислав Макаров, один із засновників та гітарист «Кому Вниз».