28 січня – цей день в історії

Події

• 1820 — російська експедиція на кораблях «Схід» та «Мирний» під командуванням Фадея Беллінсгаузена та Михайла Лазарева відкрила Антарктиду.
• 1855 — по Панамській залізниці від Атлантичного до Тихого океану пройшов перший локомотив.
• 1906 — у Санкт-Петербурзі відкрилися жіночі політехнічні курси — перший у Росії вищий технічний навчальний заклад для жінок.
• 1919 — у Чехословаччині засновано Університет Масарика.
• 1920 — виставою В. Винниченка «Гріх» у Вінниці відкрився Український драмтеатр імені Івана Франка (тепер Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка).
• 1921 — у Парижі відкритий символічний монумент Невідомому солдату (пам'ятник воїнам, загиблим у Першій світовій війні) у вигляді Тріумфальної арки.
• 1935 — Ісландія стала першою західною державою, яка легалізувала медичні аборти.
• 1958 — компанія Lego запатентувала вигляд деталей конструктора.
• 1986 — через 73 секунди після старту, який транслювався в прямому телеефірі, над мисом Канаверал вибухнув американський космічний човник «Челленджер»
• 1990 — у Бухаресті відбулися продемократичні демонстрації з вимогами усунення всіх колишніх комуністів від влади та звільнення тимчасового президента Румунії Ілієску з його посади.
• 1992 — національний синьо-жовтий стяг Верховною Радою України затверджено Державним Прапором України.
• 1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Італією.
• 2002 — у фіналі Кубка чемпіонів Співдружності футболісти київського «Динамо» обіграли московський «Спартак» з рахунком 4:3.
• 2003 — у ході зустрічі президентів Росії та України Володимира Путіна і Леоніда Кучми підписано Договір про російсько-український державний кордон.
• 2009 — до Москви прибув Рауль Кастро з першим офіційним візитом лідера Куби після розпаду СРСР.
• 2010 — тодішній президент України Віктор Ющенко указом про вшановування учасників боротьби за незалежність України у ХХ ст. визнав воїнів УПА учасниками боротьби за незалежність України.

Народились

• 1611 — Ян Гевелій, польський астроном, автор перших карт Місяця, градоначальник Ґданську.
• 1659 — П'єтро Баратта, італійський скульптор доби бароко.
• 1693 — Анна Іванівна, російська цариця (з 25 січня 1730); племінниця Петра І.
• 1706 — Баскервіль Джон, англійська друкар і видавець, творець шрифтів нового стилю, що носять його ім'я (пом. 1775).
• 1757 — Бруні Антоніо Бартоломео, італійський композитор, диригент і скрипаль.
• 1761 — Марґеріт Жерар, французька художниця, гравер, книжковий графік, представниця рококо, учениця Жана-Оноре Фраґонара.
• 1791 — Герольд Фердінан (Луї-Жозеф-Фердінан Герольд), французький композитор, автор музики до балету «Марна обережність». Батько Герольда Фердинана (політика), дід письменника і поета-символіста Герольда Андре-Фердинана (Еро).
• 1820 — Вільгельм Педерсен, данський художник. Був першим ілюстратором казок Ганса Крістіана Андерсена.
• 1853 — Соловйов Володимир Сергійович, російський філософ, богослов, поет, публіцист, літературний критик; онук козацького сотника Василя Сковороди, брата філософа Григорія Сковороди.
• 1854 — Володимир Високович, патологоанатом, бактеріолог й епідеміолог.
• 1884 — Огюст Пікар, швейцарський учений, фізик, дослідник космічних променів, творець стратостатів і батискафів.
• 1902 — Альфред Барр, американський історик мистецтва і перший директор Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку.
• 1912 — Джексон Поллок, американський художник, один з визначних представників абстрактного експресіонізму.
• 1930 — Ігнащенко Анатолій Федорович, український архітектор, народний художник України
• 1935 — Леонід Грабовський,  український композитор.
• 1938 — Жаботинський Леонід Іванович, український радянський спортсмен, важкоатлет.
• 1951 — Леонід Каденюк, український астронавт (перший космонавт незалежної України), Герой України, генерал-майор ЗСУ, заступник генерального інспектора генеральної військової інспекції при президенті України з питань авіації і космонавтики.
• 1955 — Ніколя Саркозі (Саркозі де Надь-Боча), французький державний і політичний діяч, президент Франції у 2007—2012 роках.
• 1968 — Ольга Кабо, радянська і російська акторка театру і кіно, заслужена артистка Росії («Мільйон у шлюбному кошику» «Приморський бульвар»).
• 1977 — Такума Сато, японський автогонщик, пілот Формули-1.
• 1981 — Олеся Мамчич, поетеса.
• 1981 — Елайджа Вуд, американський кіноактор («Володар перснів»).
• 1982 — Богдана Матіяш, поетеса, філолог.

Померли

• 1596 — Френсіс Дрейк, англійський пірат, навігатор, работоргівець, політик та лицар.
• 1663 — Грімальді Франческо Марія, італійський фізик і астроном. Склав першу карту Місяця.
• 1687 — Ян Гевелій, польський астроном, автор перших карт Місяця, градоначальник Ґданську.
• 1725 — Петро I Олексійович, російський імператор.
• 1797 — Антон Головатий, кошовий отаман Чорноморського козацького війська.
• 1920 — Панас Мирний, український письменник.
• 1939 — Вільям Батлер Єйтс, ірландський поет, драматург, лауреат Нобелівської премії (1923).
• 1944 — Аширбеков Ахметрашит, Герой Радянського Союзу (* 1914).
• 1951 — Карл Ґустав Маннергейм, барон, державний та військовий діяч Фінляндії, маршал (1933), президент Фінляндії (1944).
• 1977 — Олексій Грищенко, маляр і графік (*1883).
• 1996 — Йосип Бродський, російський поет і есеїст, лауреат Нобелівської премії (1987 рік).
• 2002 — Астрід Ліндгрен, шведська письменниця, автор всесвітньовідомих книг для дітей «Карлсон, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоха».
• 2008 — архієпископ Афінський і всієї Еллади Христодул, предстоятель Елладської православної церкви у 1998—2008.