15 лютого – цей день в історії

Свята і пам'ятні дні

• ООН: Всесвітній день онкохворої дитини
• День ENIAC
• День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (Відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 180/2004 від 11 лютого 2004 р.)

Події

• 399 до н. е. — Сократа засудили до смертної кари
• 1054 — початок будівництва Софійського собору в Новгороді
• 1574 — у Львові Іван Федоров видав першу друковану книжку на сучасних українських землях — «Апостол».
• 1686 — у Парижі відбулася прем'єра опери Жана Батіста Люллі «Арміда».
• 1913 — у Нью-Йорку відкрилася перша виставка авангардного мистецтва.
• 1919 — Українська Національна Рада ухвалила закон про вживання української мови у державних установах..
• 1922 — Ґульєльмо Марконі розпочав регулярну трансляцію радіопередач із Ессекса (Англія).
• 1926 — виголошено найдовшу в історії парламентську промову (депутат Мартінсон у парламенті Естонії, 11 годин).
• 1931 — вийшов перший фільм про Дракулу.
• 1939 — в обласному ефірі новоствореної Запорізької області вперше прозвучали позивні «Радіо Запоріжжя».
• 1946 — офіційно оголошено про створення ENIAC — першого електронного комп'ютера в світі.
• 1969 — Роберт Едвардс із Фізіологічної лабораторії Кембриджського університету вперше здійснив штучне запліднення людської яйцеклітини.
• 1989 — завершено виведення «обмеженого контингенту радянських військ» з території Афганістану (розпочато 15 травня 1988).
• 1989 — у Києві утворили «Ініціативний комітет відновлення Української Автокефальної Православної Церкви в Україні».

Народились

• 1564 — Галілей Галілео, італійський філософ, фізик та астроном.
• 1748 — Джеремі Бентам, британський філософ.
• 1797 — Генрі Енґельґард Стейнвей, американський виробник фортепіано.
• 1812 — Чарльз Льюїс Тіффані, американський ювелір.
• 1817 — Шарль Франсуа Добіньї, французький художник (барбізонська школа).
• 1826 — Джордж Джонстон Стоґні, ірландський фізик і математик.
• 1856 — Еміль Крепелін, німецький психіатр, розробник систематики душевних недуг, автор культового «Керівництва з психіатрії».
• 1858 — Пікерінґ Вільям Генрі, американський астроном.
• 1861 — Шарль-Едуар Гійом, французький фізик, нобелівський лауреат.
• 1873 — Ганс Ейлер-Хелпін, шведський біохімік, нобелівський лауреат.
• 1874 — Паоло Буцці, італійський письменник, один із батьків футуризму.
• 1898 — Тото (Антоніо де Куртіс Ґальярді Ґріффо Фокас, герцог Комнено ді Бізанцо), італійський кіноактор, спочатку комік, згодом знімався у Росселіні, де Сіка, Пазоліні.
• 1899 — Жорж Орік, французький композитор.
• 1901 — Микола Мордвинов, російський кіноактор.
• 1906 — Муса Джаліль, татарський поет (загинув у гітлерівських концтаборах).
• 1915 — Роберт Гофстедер, американський фізик-експериментатор, нобелівський лауреат.
• 1926 — Мійоко Мацутані, японська письменниця.
• 1933 — Савченко Володимир Іванович, український письменник-фантаст.
• 1940 — Павло Лебешев, російський кінооператор (знімав більшість фільмів М.Михалкова, а також «Асса», «Білоруський вокзал», «Сходження», «П'ять вечорів»).
• 1940 — Катерина Крупенникова, українська кіноакторка.
• 1944 — Дудаєв Джохар, перший президент Чеченської республіки Ічкерія (†1996).
• 1947 — Джон Адамс, американський композитор.
• 1951 — Джейн Сеймур, американська кінозірка.
• 1952 — Микола Сорокін, народний артист Росії, радянський і російський актор, театральний режисер, педагог, політик.
• 1952 — Олександр Муратов, український і російський кінорежисер.
• 1953 — Анатолій Хостікоєв, народний артист України, актор Національного академічного драмтеатру ім. І.Франка.
• 1954 — Бабак Віталій Павлович, ректор Національного авіаційного університету.
• 1954 — Мет Ґрейнінґ, мультиплікатор, творець, творчий консультант і продюсер культових мультсеріалів «Сімпсони» і «Футурама».
• 1974 — Александр Вюрц, австрійський автогонщик, пілот «Формули-1».

Померли

• 706 — Тиберій III, імператор Візантії
• 1549 — Содома, італійський художник епохи Відродження
• 1637 — Фердинанд II, імператор Священної Римської імперії
• 1781 — Ґоттгольд Ефраїм Лессінґ, німецький письменник
• 1846 — Отто Коцебу, російський мореплавець німецького походження, який здійснив три навколосвітні подорожі
• 1857 — Михайло Глінка, російський композитор
• 1892 — Білоус Федір Іванович, український громадський, культурно-освітній діяч, педагог, директор гімназії
• 1939 — Кузьма Петров-Водкін, російський художник.
• 1959 — Оуен Віланс Річардсон, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1928 року.
• 1965 — Нет «Кінґ» Коул, американський співак і музикант
• 1979 — Павло Шандрук, український військовий діяч, командувач Української Національної Армії
• 1981 — Карл Ріхтер, німецький диригент
• 2004 — Герман Гогебак, німецький військовий льотчик-ас