3 квітня – цей день в історії

Свята і пам'ятні дні

• день народження штрих-коду

Події

•  
• 1043 — Едуарда Сповідника короновано на англійський престол
• 1502 — розпочалась четверта експедиція Христофора Колумба до берегів Америки
• 1559 — підписано Като-Камбрезійський мир, який завершив Італійські війни 1494—1559 років
• 1789 — корабель «Баунті» на чолі з капітаном Вільямом Блаєм вийшов з Таїті і взяв курс на схід, в Америку
• 1836 — царським урядом прийнято рішення про будівництво першої в Росії пасажирської залізниці — Царскосільскої залізниці
• 1863 — в США вручені перші військово-морські медалі
• 1879 — в болгарському місті Тирново були скликані Великі народні збори, на яких столицею держави було обрано місто Софія, яке на той час налічувало всього 3 000 будинків і 12 000 мешканців
• 1882 — в Росії страчено народовольця Степана Халтурина за вбивство одеського військового прокурора генерала Стрельникова
• 1885 — німецький винахідник Готтліб Даймлер отримав патент на свій перший одноциліндровий двигун внутрішнього згорання з водяним охолодженням потужністю 0,5 кінської сили
• 1896 — в Мілані була заснована (італ. La Gazzetta dello Sport) — найавторитетніше спортивне видання Європи
• 1907 — створено університет Саскачевану (Канада)
• 1910 — вперше здійснено сходження на найвищу вершину Північної Америки Мак-Кінлі (6193 м) на Алясці
• 1913 — лідерка англійських суфражисток Еммелін Панкгерст обвинувачена у підбурюванні до підпалів і засуджена до трьох років ув'язнення
• 1917 — Ленін з соратниками прибув зі Швейцарії до Петрограда
• 1918 — Перша світова війна: французького маршала Фердинанда Фоша призначено головнокомандуючим військ Антанти на західному фронті
• 1919 — Український Раднарком проголосив Асканію-Нову заповідником
• 1922 — Сталіна обрано генеральним секретарем ЦК РКП(б)
• 1933 — у Херсоні український хірург Юрій Вороний вперше у світі виконав клінічну пересадку нирки (26-річній жінці пересадили орган 60-річного померлого чоловіка)
• 1933 — літак уперше перелетів через Еверест
• 1940 — почалися розстріли польських офіцерів із радянських таборів у Старобільську, Осташкові, Козельську («Катинська трагедія»)
• 1948 — президент США Гаррі Трумен затвердив Акт про надання країнам грошової допомоги — відомий як «план Маршалла»
• 1966 — радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-10» була виведена на орбіту Місяця і стала його першим штучним супутником
• 1973 — Рада Міністрів УРСР заснувала літературну премію імені Павла Тичини
• 1981 — вийшов друком перший номер польського незалежного профспілкового видання «Тижневик Солідарність»
• 1987 — у приміщенні штаб-квартири Всесвітньої організації охорони здоров'я заборонили палити.
• 1990 — над будинком Львівської міської ради урочисто підняли український національний прапор, перед тим освячений у греко-католицькому кафедральному соборі Святого Юра
• 1999 — збройні сили НАТО завдали першого повітряного удару по столиці Югославії Белграду
• 2007 — французький швидкісний поїзд «TGV» встановив новий світовий рекорд швидкості для пасажирського поїзда: 574,8 км/год.
• 2017 — стався теракт-вибух у Петербурзькому метро, внаслідок якого загинуло 14 осіб, поранено 45 і постраждало понад 50 чоловік.

Народились

•  
• 1395 — Георгій Трапезундський, грецький філософ і вчений, один з піонерів італійського Відродження.
• 1508 — Жан Дора, французький гуманіст, поет, учасник поетичного об'єднання «Плеяда».
• 1520 — Вінченцо Галілей, італійський композитор, лютніст, музичний теоретик. Батько вченого Ґалілео Ґалілея.
• 1783 — Вашингтон Ірвінг, американський письменник.
• 1862 — Пастернак Леонід Осипович, художник і графік українського походження.
• 1863 — Анрі Ван де Велде, бельгійський архітектор і художник, один із засновників бельгійської гілки стилю ар-нуво.
• 1873 — Ян Янський, чеський серолог, невролог і психіатр. Першим в світі запропонував класифікацію крові по чотирьом групам.
• 1895 — Маріо Кастельнуово-Тедеско, італійський композитор.
• 1896 — Микола Семенов, радянський хіміко-фізик, єдиний радянський лауреат Нобелівської премії з хімії (отримав в 1956 році спільно з Сирілом Хиншелвудом).
• 1898 — Катерина Есау, американський ботанік, авторка дослідження «Анатомія рослин».
• 1898 — Мішель де Гельдерод, бельгійський письменник і драматург.
• 1909 — Володимир Бєляєв, письменник (пом. 1990).
• 1918 — Олесь Гончар, український письменник («Прапороносці», «Тронка», «Собор», «Берег любові», «Циклон»), академік, громадський діяч.
• 1924 — Марлон Брандо, американський актор, лауреат двох премій «Оскар» («Хрещений батько», «Апокаліпсис сьогодні», «Останнє танго в Парижі», «Дон Жуан де Марко»).
• 1924 — Бурчак Федір Глібович, український вчений-правознавець, академік, засновник Академії правових наук України, на честь якого названий Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва у Києві.
• 1927 — Блауг Марк, американський та англійський економіст.
• 1930 — Гельмут Коль, німецький політик, канцлер Федеративної Республіки Німеччини.
• 1939 — Віктор Садовничий, ректор Московського державного університету.
• 1941 — Григорій Гаркуша, український співак та соліст (баритон), народний артист України.
• 1944 — Роберт Геббельс, люксембурзький політик, депутат Європейського Парламенту.
• 1948 — Дикуль Валентин Іванович, артист цирку, важкоатлет, керівник російського медико-реабілітаційного центру захворювань опорно-рухового апарату.
• 1958 — Алек Болдуїн, американський кіноактор («Ноттінг Гілл», «Перл-Гарбор», «Одружена з мафією»).
• 1961 — Олексій Кучеренко, український політичний діяч.
• 1961 — Едді Мерфі, голлівудський кіноактор («Життя суботнього вечора», «Поліцейський з Беверлі-Гіллз», «Шрек», «Доктор Дуліттл», «Знайомтесь: Дейв»).
• 1971 — Анастасія Заворотнюк, російська акторка театру і кіно («Моя прекрасна няня»), телеведуча.
• 1972 — Дженні Гарт, американська акторка.
• 1972 — Лола Паньяні, італійська акторка.
• 1986 — Аманда Байнс, американська акторка.
• 1987 — Іван Сенай, український боксер-любитель, чемпіон Європи 2008 року у середній ваговій категорії.

Померли

• 1682 — Бартоломе Естебан Мурільйо, іспанський художник доби бароко, співзасновник севільської академії малярства.
• 1747 — Франческо Солімена, італійський художник доби бароко, представник неаполітанської художньої школи.
• 1762 — Юхим Дараган, київський полковник, покінчив життя самогубством.
• 1862 — Джеймс Росс, англійський полярний дослідник.
• 1868 — Франц Бервальд, видатний шведський композитор-романтик, чия музика не була по достоїнству оцінена сучасниками.
• 1897 — Йоганнес Брамс, видатний німецький композитор, піаніст, диригент.
• 1946 — Альохін Василь Васильович, російський радянський геоботанік.
• 1950 — Курт Вайль, німецький композитор, автор музики до «Тригрошової опери».
• 1966 — Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна, українська оперна співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог.
• 2003 — Бушок Григорій Федорович, український фізик.
• 2011 — Станіслав Конюхов, генеральний конструктор і генеральний директор КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля.