5 квітня – цей день в історії

Події

• 56 до н.е. — у Луці проходить урочиста зустріч тріумвірів Гая Юлія Цезаря, Марка Ліцинія Красса і Гнея Помпея (Перший тріумвірат)
• 1242 — «Льодове побоїще» між військом новгородського князя Олександра Невського та німецькими лицарями Тевтонського ордена на льоду Чудського озера
• 1340 — арабський флот розбив іспанську ескадру в Гібралтарській протоці
• 1398 — німці вибили піратів (віталійських братів) з острова Готланд
• 1453 — османський султан Мехмед II почав облогу Константинополя, який захопив в кінці травня
• 1614 — в Королівстві Англія починає засідати «тухлий парламент» (англ. Addled Parliament), який назвуть так через те, що він не ухвалить жодних законопроектів
• 1710 — у османському місті Бендери укладено договір між гетьманом Запорозького війська, старшиною й українським козацтвом. Сам документ отримав назву «Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького», а пізніше історики назвали його Бендерською конституцією або Конституцією Пилипа Орлика (за ім'ям гетьмана, що укладав документ).
• 1722 — голландський мореплавець Якоб Роґґевен відкрив острів Пасхи
• 1792 — Джордж Вашингтон вперше в історії США застосовував президентське вето .
• 1793 — Жан-Поль Марат обраний президентом якобінського клубу.
• 1797 — російський цар Павло I заборонив поміщикам змушувати селян до роботи у неділю.
• 1814 — після вступу військ союзників — Росії, Пруссії, Австрії та Великої Британії — до Парижа французький імператор Наполеон I зрікся престолу. Союзники зберегли за ним титул імператора й віддали йому у володіння острів Ельба.
• 1815 — почалося виверження вулкана Тамборо (Тамбора) на острові Сумбава (нині Індонезія). Тривало до 12 квітня, спричинило загибель майже 4900 осіб і знаменитий «рік без літа» (за приблизними підрахунками, вулкан викинув із себе 1,7 млн т уламків і попелу).
• 1818 — біля Сантьяго (Чилі) південноамериканські війська під проводом Хосе де Сан-Мартіна розбили іспанську армію.
• 1843 — Гонконг оголошений володінням Британії.
• 1913 — Нільс Бор завершив статтю «Про будову атомів і молекул», яка дала початок квантовій теорії.
• 1941 — за добу до нападу німецько-італійських військ на Королівство Югославія у Москві уклали радянсько-югославський договір про дружбу та ненапад.
• 1941 — британські війська вступили в Аддис-Абебу, столицю окупованої фашистською Італією Абісинії.
• 1945 — початок грузинського повстання на острові Тексел (Голландія).
• 1956 — американські хіміки Маршалл Гейтс - молодший^[en] та Гільг Чуді здійснили повний синтез морфіну.
• 1961 — Президент США Джон Кеннеді санкціонував початок військової операції проти Куби.
• 1989 — уряд Польщі дозволив діяльність профспілкового об'єднання «Солідарність».
• 1992 — в ході Боснійської війни розпочалась облога Сараєва — найдовша облога у сучасній історії та одна з наймасштабніших облог міста у світовій історії загалом.
• 2005 — Аскар Акаєв складає з себе повноваження президента Киргизії.
• 2017 — в Німеччині в складі Бундесверу заснований новий рід військ — кібервійська, 13.500 службовців.

• ї.
• 1648 — Грінлінг Гіббонс, англійський скульптор і різьбяр, вважається одним з найбільш видатних англійських різьбярів-декораторів.
• 1688 — Жозеф-Нікола Деліль, французький астроном і картограф
• 1758 — П'єр-Поль Прюдон, французький живописець-романтик і рисувальник, придворний декоратор Наполеона («Психея, яку викрадає Зефір», «Портрет імператриці Жозефіни») (пом. 1823).
• 1793 — Казимир Делавінь, французький поет і драматург; автор тексту колишнього французького гімну La Parisienne; брат драматурга Жермена Делавіня.
• 1818 — Томас Майн Рід, ірландський письменник, автор пригодницьких романів, серед яких «Вершник без голови».
• 1882 — Юрій Глушко-Мова, український громадський і політичний діяч, один з організаторів українського національно-культурного й громадського життя на Зеленому Клині.
• 1894 — Чижевський Дмитро Іванович, український учений-енциклопедист; культуролог-славіст, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, дослідник української і слов'янської літератур, німецької славістики.
• 1895 — Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович, український художник — авангардист (конструктивіст), дизайнер, театральний декоратор, один з основоположників української сценографії.
• 1898 — Абрахам Мінчин, українсько-французький художник єврейського походження.
• 1910 — Любомир Андрейчин, болгарський мовознавець
• 1913 — Сесіл Гант, американський блюзовий співак, піаніст (пом. 1951)
• 1920 — Ерік Ромер, французький кінорежисер
• 1927 — Аушра Ауґустінавічюте, литовський економіст, соціолог та психолог, основоположник соціоніки.
• 1928 — Майя Енджелоу, американська письменниця і поетеса.
• 1932 — Андрій Тарковський, радянський кінорежисер («Соляріс», «Сталкер», «Андрій Рубльов»).
• 1952 — Гері Мур, ірландський блюз-роковий гітарист, співак, автор пісень
• 1953 — Квітка Цісик, американська співачка українського походження, виконавиця українських народних та популярних пісень.
• 1954 — Фіорелла Манноя, італійська співачка.
• 1960 — Віктор Мішалов, бандурист, дослідник кобзарства, композитор, диригент.
• 1965 — Роберт Дауні-молодший, американський актор («Щасливчик», «Соліст», «Шерлок Холмс»), продюсер, музикант.
• 1979 — Хіт Леджер, австралійський актор, нагороджений премією «Оскар» посмертно.
• 1979 — Роберто Луонго, канадський хокеїст.

Народились

• 1558 — Томас Гоббс, англійський філософ
• 1622 — Вінченцо Вівіані, італійський математик, фізик
• 1682 — Катерина I, російська імператриця
• 1727 — Паскуале Анфоссі, італійський композитор
• 1732 — Жан-Оноре Фрагонар, французький художник
• 1784 — Луї Шпор, німецький скрипаль, композитор, диригент і педагог, один з перших представників романтичного стилю в музиці. Вважається також, що саме Л. Шпор запровадив диригентську паличку.
• 1788 — Франц Пфорр, німецький художник-романтик.
• 1811 — Жуль Дюпре, французький художник, представник Барбізонської школи, один із засновників французького реалістичного пейзажу.
• 1827 — Джозеф Лістер, британський хірург, увів у медичну практику антисептики.
• 1837 — Алджернон Чарлз Свінберн, англійський поет.
• 1869 — Альбер Руссель, французький композитор першої третини XX століття.
• 1889 — Микола Тюленєв, агромеліоратор, доктор сільськогосподарських наук (1940), професор (1955), член-кореспондент Академії наук України (1948).
• 1908 — Герберт фон Караян, австрійський диригент.
• 1920 — Артур Гейлі, канадський письменник
• 1942 — Пітер Гріневей, британський кінорежисер, письменник, сценарист і художник.
• 1956 — Бушков Олександр Олександрович, російський письменник, працює в жанрах детективу та фентезі, автор публіцистики на історичну тематику.
• 1975 — Сергій Климентьєв, український хокеїст.

Померли

• 1617 — Алонсо Лобо, іспанський композитор епохи Відродження.
• 1697 — Карл XI (нар. 24 листопада 1655), король Швеції.
• 1887 — Крамськой Іван Миколайович, російський художник-передвижник українського походження, майстер жанрового і портретного живопису, теоретик образотворчого мистецтва.
• 1923 — Карнарвон Джордж, британський єгиптолог; керівник експедиції, в ході якої Говард Картер знайшов гробницю Тутанхамона.
• 1963 — Крушельницький Мар'ян Михайлович, режисер, актор, народний артист, професор, один із фундаторів українського театру.
• 1967 — Ельман Михайло Саулович, всесвітньо відомий український і американський скрипаль-віртуоз.
• 1994 — Курт Кобейн, популярний американський рок-музикант (Nirvana) (* 1967).
• 2010 — Віталій Севастьянов, льотчик-космонавт СРСР і російський політик.
• 2011 — Барух Бламберг, американський лікар і вчений, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1976 року.
• 2011 — Ігнащенко Анатолій Федорович, український архітектор, народний художник України.
• 2002 — Лейн Стейнлі, вокаліст і один із засновників американської рок-групи Alice in Chains,