10 липня – цей день в історії

Події

• 1547 — у Королівстві Франція пройшла остання офіційно дозволена королем дуель
• 1609 — німецькі католицькі князі створили Католицьку лігу для боротьби з Реформацією
• 1651 — під Берестечком закінчилася битва між армією Речі Посполитої і союзним козацько-татарським військом
• 1774 — Російська імперія підписала з Османською імперією Куйчук-Кайнарджийський мирний договір.
• 1878 — в Англії футбольний арбітр вперше використав на полі свисток (до цього судді кричали)
• 1918 — прийнята перша конституція РРФСР
• 1925 — створено Телеграфне агентство Радянського Союзу
• 1931 — Політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило звільнити з в'язниць кілька тисяч інженерів і техніків
• 1941 — Відбувся погром у Єдвабному, під час якого кілька сотень міцевих євреїв були вбиті своїми польскими сусідами, більшість спалена у стодолі.
• 1943 — війська Великої Британії та США висадилися на острові Сицилія
• 1949 — внаслідок землетрусу загинуло таджицьке місто Хаїт населенням понад 20 000 осіб, а також декілька кишлаків біля нього.
• 1960 — футбольна збірна СРСР завоювала Кубок Європи
• 1989 — в Междуреченську (Російська РФСР) почався перший в СРСР страйк шахтарів, що згодом охопив і Донбас
• 1984 — на прес-конференції в Мілані радянський режисер Андрій Тарковський заявив, що залишається на Заході
• 1985 — французькі спецслужби затопили корабель Rainbow Warrior, що належав організації «Грінпіс»
• 1991 — вночі цього дня невідомі підірвали два пам'ятники — Степанові Бандері у селі Старий Угринів (Івано-Франківська обл.) та Євгену Коновальцю у селі Зашків (Львівська обл.). Обидва пам'ятники були встановлені на батьківщині лідерів ОУН.
• 1994 — Леоніда Кучму обрано Президентом України, а Олександра Лукашенка — президентом Білорусі
• 1994 — Леонід Косаківський в ході перших в історії міста загальних прямих виборів обраний мером Києва.

Народились

• 1509 — Жан Кальвін, французький протестантський проповідник, засновник кальвінізму.
• 1830 — Каміль Піссарро, французький художник 19 ст., представник імпресіонізму.
• 1856 — Нікола Тесла, сербський і американський фізик, винахідник.
• 1871 — Марсель Пруст, французький письменник, один з родоначальників модернізму в літературі «У пошуках втраченого часу».
• 1888 — Джорджо де Кіріко, італійський аристократ, художник і графік XX століття, близький до сюрреалізму.
• 1900 — Петро Погребняк, український вчений-лісівник та ґрунтознавець, віце-президент АН УРСР
• 1909 — Мухаммед Дауд Хан, сардар, прем'єр-міністр і президент Республіки Афганістан
• 1931 — Еліс Манро, канадська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури (2013) та Букерівської премії (2009).
• 1947 — Андрій Дмитрук, український письменник
• 1955 — Леонід Буряк, український футболіст, тренер
• 1982 — Владислав Яма, український танцівник
• 1984 — Марк Гонсалес, чилійський футболіст

Померли

• 1073 — Антоній Печерський, один із засновників Києво-Печерського монастиря
• 1806 — Джордж Стаббс, англійський вчений-біолог і художник-анімаліст. Автор праці «Анатомія коня» (1766).
• 1851 — Луї Дагер, французький художник, хімік і винахідник, один з творців фотографії.
• 1866 — Йосип Михайлович Гладкий, останній кошовий Задунайської Січі
• 1884 — Пол Морфі, американський шахіст
• 1898 — Туоне Удайна, останній носій далматинської мови
• 1901 — Васил Друмев, прем'єр-міністр Болгарії та письменник
• 1910 — Йоганн Готфрид Галле, німецький астроном, який за розрахунками Урбана Левер'є відкрив планету Нептун
• 1986 — Ле Зуан, чільник соціалістичного В'єтнаму
• 1990 — Сергій Гнатович Руденко, радянський маршал авіації, командувач повітряно-десантних військ, професор
• 2006 — Шаміль Басаєв, відомий чеченський польовий командир
• 2009 — Король Ярослава, українська художниця.
• 2011 — Ролан Петі, французький танцівник і хореограф