6 жовтня – цей день в історії

Свята та пам'ятні дати 

•  ООН: Всесвітній день охорони місць проживання
  або «Всесвітній день середовища проживання». Затверджено у 1979 році в рамках Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

Події

• 1553 — за наказом cултана Сулеймана І Пишного був страчений його син — Шехзаде Мустафа (нар. 1515)
• 1648 — Козацько-селянське військо під проводом Богдана Хмельницького розпочало облогу Львова.
• 1701 — Києво-Могилянській колеґії надано статус академії.
• 1768 — Розпочалася російсько-турецька війна, що завершилася 1774 р. підписанням Кючук-Кайнарджійського миру, внаслідок якого Російська імперія отримала вільний вихід до Чорного моря.
• 1829 — Перший пробний пробіг від Манчестера до Ліверпуля здійснив паровоз «Ракета», збудований британським винахідником Дж. Стефенсоном.
• 1848 — У Відні розпочалося народне повстання, яке вилилось у революцію 1848—1849 рр.
• 1917 — Відбувся І Всеукраїнський з'їзд товариств «Просвіта».
• 1918 — Відкрився Київський державний український університет.
• 1927 — У Нью-Йорку відбулася прем'єра першого звукового фільму.
• 1944 — Війська 1-го Українського фронту й частини 1-го Чехословацького армійського корпусу оволоділи Дукельським перевалом, поклавши початок визволенню Чехословаччини.
• 1948 — В Ашгабаді стався один із найпотужніших землетрусів у світі, що спричинив великі людські жертви. Тепер у Туркменістані цього дня відзначається День поминання.
• 1973 — Нападом Єгипту та Сирії на Ізраїль розпочалася 18-денна Жовтнева арабо-ізраїльська війна.
• 1975 — київське «Динамо» виграло Суперкубок УЄФА у клубу «Баварія» (Мюнхен) в другому матчі 2:0 (перший 1:0).
• 2007 — між Росією, Білоруссю і Казахстаном укладений Договір «Про створення єдиної митної території і формування Митного союзу».

Народились

• 1459 — Мартін Бегайм, німецький науковець і мореплавець, творець найстарішого із збережених до наших днів глобуса, відомого під назвою Земне яблуко.
• 1732 — Невіль Маскелін, британський астроном.
• 1773 — Луї-Філіпп I, король Франції.
• 1835 — Леонард Марконі, львівський скульптор, педагог італійського походження. Майстер архітектурної пластики доби історизму. Тесть скульптора Антонія Попеля.
• 1857 — Світославський Сергій Іванович, український маляр-пейзажист і карикатурист.
• 1864 — Сергій Шелухин, український громадсько-політичний діяч, публіцист, письменник, міністр судових справ УНР.
• 1877 — Бурячок Іван Мартинович, український художник театру, живописець, графік. Головний художник) театру М. Садовського в Києві.
• 1881 — Іван Кочерга, драматург (†1952).
• 1882 — Кароль Шимановський, польський композитор, піаніст, музичний діяч і публіцист (уродженець Черкащини).
• 1887 — Шарль Едуар ле Корбюзьє, французький архітектор.
• 1897 — Анджапарідзе Веріко Івліанівна, грузинська актриса театру та кіно, театральний режисер, педагог.
• 1910 — Роман Кравчук, один із керівників українського визвольного руху, член Проводу ОУН (бандерівців) і провідник ОУН на ЗУЗ.
• 1914 — Тур Хеєрдал, норвезький етнограф, археолог, натураліст, мандрівник, письменник (†2002).
• 1916 — Пабло Паласуело, іспанський скульптор.
• 1921 — Ландіс Євген Михайлович, видатний український і радянський математик, професор, доктор фізико-математичних наук.
• 1924 — Лев Венедиктов, хоровий диригент.
• 1930 — Хафез Асад, президент Сирії.
• 1931 — Ріккардо Джакконі, американський астрофізик італійського походження, лауреат Нобелівської премії з фізики 2002 року «за створення рентгенівської астрономії і винахід рентгенівського телескопа».
• 1940 — Юозас Будрайтіс, литовський актор театру та кіно, дипломат.
• 1948 — Олександр Рєзанов, український радянський гандболіст, олімпійський чемпіон (1976).
• 1956 — Ілля Мате, український радянський борець, олімпійський чемпіон (1980).
• 1964 — Ольга Семенова, українська радянська гандболістка, бронзовий призер Олімпійських ігор (1988).
• 1971 — Вадим Гутцайт, український фехтувальник, олімпійський чемпіон (1992).
• 1980 — Оксана Яковлєва, українська біатлоністка.
• 1989 — Сергій Мошляк, український ді-джей, музикант, композитор, та продюсер.

• 1660 — Франческо Альбані, італійський художник болонської школи.
• 1669 — Рембрандт Гарменс ван Рейн, нідерландський живописець і графік (*1606)
• 1872 — Даль Володимир Іванович, письменник, лексикограф, етнограф. Основна праця: «Толковый словарь велікорусского наречія русского языка»)(томи 1-4, 1863–1866). Літературний псевдонім: Козак Луганський.

Померли

• 1812 — Орлов Пимен Микитович, український та російський художник.
• 1889 — Жуль Дюпре, французький художник, представник Барбізонська школа|Барбізонської школи, один із засновників французького реалістичного пейзажу.
• 1892 — Альфред Теннісон, англійський поет-романтик, 1-й барон Теннісон.
• 1926 — Володимир Михайлович Гнатюк, фольклорист, літературознавець (*1871).
• 1941 — Ріхтер Теофіл Данилович, український та радянський музикант, викладач, композитор. Батько Святослава Ріхтера.
• 1948 — Іван Іванович Черінько, український і туркменський художник і педагог (*1908).
• 1989 — Корчак Яромір, чеський географ, демограф і статистик (*1895).
• 2011 — Ігор Шмаков, російський актор.
• 2014 — Павло Муравський, видатний український хоровий диригент і педагог (*1914).