13 листопада – цей день в історії

Події

•  
• 1851 — уведена в дію Миколаївська залізниця
• 1918 — Уряд Гетьмана Павла Скоропадського звільняє з в'язниці Симона Петлюру, який одразу поїхав у Білу Церкву організовувати повстання
• 1918 — Розпочалося таємне засідання Української національної спілки, на якому створено Директорію УНР — найвищий орган державної влади
• 1918 — У Львові Українська національна рада ухвалила тимчасовий основний закон, яким проголошено Західноукраїнську Народну Республіку
• 1918 — Рада народних комісарів РСФРР в одностороньому порядку анулювала Берестейський мир
• 1945 — у Франції Шарля де Голля обрано головою Тимчасового уряду.
• 1956 — Стала до ладу найбільша в Європі нова мартенівська піч № 8 на металургійному заводі ім. Ворошилова у Ворошиловську
• 1971 — виведений на орбіту навколо Марса перший міжпланетний космічний апарат, перший штучний супутник Марса («Марінер-9», США)
• 1980 — американський космічний апарат «Вояджер-1» передав на Землю перші фотографії Сатурна великим планом
• 1994 — за результатами референдуму Швеція вступила в Європейський Союз
• 1997 — відбулося перше в історії засідання Центральної виборчої комісії України (цей день вважають датою створення ЦВК України)
• 2007 — Європарламент дав згоду на набуття чинності угод Євросоюзу з Україною про спрощення візового режиму та реадмісію.
• 2015 — Терористичні акти в Парижі 13 листопада 2015
• 2015 — Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій дискваліфікувала Росію — зупинила участь Всеросійської федерації легкої атлетики у всіх міжнародних змаганнях на невизначений час через систематичні зловживання допінгом

Народились

•  
• 1850 — Роберт Стівенсон, британський письменник.
• 1858 — Михайло Коновалов, хімік-органік, професор Київського політехнічного інституту, з 1902 по 1904 рр. — його директор. Автор класичних досліджень з теорії і техніки нітрування насичених вуглеводнів.
• 1869 — Олександр Черняхівський, український громадський діяч, лікар-гістолог
• 1883 — Іван Бардін, металург, академік АН СРСР. Очолював всесоюзний Інститут металургії АН і Центр науково-дослідного інституту чорної металургії (з 1960 р. носить його ім'я).
• 1889 — Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко), український письменник, автор понад 150 книжок гуморесок, фейлетонів, сатиричних мініатюр. Жертва більшовицького режиму.
• 1913 — Герман Жуковський, український композитор, педагог, народний артист УРСР. Автор 9 опер («Від щирого серця», «Перша весна»); балетів («Лісова пісня», «Дівчина і Смерть»).
• 1937 — Аузіньш Імантс, латиський поет, критик, перекладач.
• 1937 — Кіндрачук Остап Юрійович — український кобзар, бандурист з Ялти, кримський українець.
• 1943 — Мустафа Джемілєв, український політик, лідер кримськотатарського народу (багаторічний голова меджлісу).
• 1940 — Ігор Скрипник, академік-секретар Відділення математики НАН України, директор Інституту прикладної математики і механіки НАНУ, провідний фахівець у світі в галузі усереднення нелінійних еліптичних і параболічних рівнянь, кавалер орденів Дружби народів (1986), Ярослава Мудрого V ступеня (2003), автор понад 170 наукових праць.
• 1941 — Наков Андрій Борисович (фр. Andréi Nakov), французький мистецтвознавець, історик мистецтва, куратор болгарського походження. Спеціаліст з авангарду, дадаїзму, сучасного мистецтва. Ввів у вжиток поняття «Український авангард» для виставки «Tatlin's dream», улаштованої у Лондоні 1973 року.

Померли

• 1619 — Лодовіко Каррачі, італійський живописець, гравер і скульптор.

• 1803 — Петро Калнишевський, останній кошовий отаман Запорозької Січі у 1762 та 1765–1775 роках.
• 1862 — Людвіг Уланд, німецький поет і літературознавець.
• 1868 — Джоаккіно Антоніо Россіні, італійський композитор.
• 1923 — Іван Липа, український громадсько-політичний діяч, письменник, лікар. Батько Юрія Липи. Один із засновників Братства Тарасівців.

• 1945 — Антін Кравс, український військовий діяч, генерал-четар УГА.
• 1946 — Олександр Луцький — організатор і командир УПА Галичини (УНС, далі — УПА-Захід, УПА-Захід-Карпати).
• 1974 — Вітторіо Де Сіка, італійський кінорежисер та актор, один з видатних діячів італійського та світового кіно.
• 1985 — Олександр Покришкін, пілот-винищувач; перший тричі Герой Радянського Союзу.